Які бувають помилки в російській мові види. Типи помилок (фактичні, логічні, мовні)

синтаксичні помилки

Синтаксис ділового мовлення має свої особливості, які відрізняють його від синтаксису розмовної мови. Це визначається, перш за все, наявністю в мові документа набору готових синтаксичних конструкцій для вираження стандартних дій і обставин.

синтаксис - розділ мовознавства, предметом якого є словосполучення і цілісні пропозиції в структурі тексту.

Основний синтаксичної помилкою, яку можна виявити в документі або діловому папері, є проникнення в ділову мову елементів, моделей і конструкцій з розмовної мови.

Неправильне використання стійких словосполучень. Багаторазово повторювані адміністративно-виробничі ситуації знаходять своє відображення в обмеженому наборі мовних формул.

Наприклад: наказ видається, посадові оклади - встановлюються, контроль - покладається на кого-небудь або здійснюється, догану оголошується, осуд виноситься і т.д.

Стандартні мовні звороти набувають стійкий характер, за своєю роллю вони наближаються до фразеологізмів. Наприклад, ми можемо написати: допустити порушення, помилки, прорахунок, але не можна написати: допустити дефект, шлюб, поломки, розкрадання. Або: можна здешевити товари і продукти, але не можна здешевити собівартість – собівартість можна знизити.

Часто зустрічаються помилки у вживанні наступних словосполучень.

Помилок, що порушують стійкість словосполучень офіційно-ділового мовлення, можна допустити в документах велика кількість, тому укладач документа повинен якомога частіше звертатися до словника і уточнювати сполучуваність тих чи інших слів.

важливо запам'ятати

Керуючий слово - це слово, яке диктує вживання певної прийменниково-відмінкової форми наступного за ним слова.

Неправильне вживання відмінка і прийменника після керуючих слів

При підготовці документа часто доводиться стикатися з питанням синтаксичного управління - вибором належної форми і потрібного прийменника. Укладачі службових документів нерідко допускають неправильне вживання відмінка. Найбільш поширеною є помилка у вживанні іменника в родовому відмінку замість інших відмінків. Наприклад, слово керівництво вимагає після себе не родового, а орудного відмінка:

Неправильне використання відмінка або прийменника після керуючого слова найчастіше спостерігається в документах в разі вживання близьких за змістом слів. Так, слово заклопотаність має вживатися в поєднанні з формою орудного відмінка іменника без прийменника: заклопотаність справами. Але під впливом близьких йому за значенням слів, які вживаються в поєднанні з приводами про та за (турбота про батьків, тривога за дітей), слово заклопотаність нерідко помилково вживають у поєднанні з тими ж приводами.

Змішання прийменниково-відмінкових конструкцій - це одна з найбільш частих мовних помилок. Укладачам документів слід знати правильний відмінок після певних слів. Відмінності прийменниково-відмінкових конструкцій після близьких за змістом понять:

Неправильне узгодження слів. У російській мові існують труднощі, пов'язані з вирішенням питання про те, як узгодити члени речення в роді, числі і відмінку. Як написати:

"Більшість голосувало проти"? Це граматичне узгодження? Або узгодити за змістом: "Більшість голосували проти". Або як правильно сказати: "наша директор підприємства Куликова" або "наш директор підприємства Куликова"?

Правила узгодження. 1. Якщо вживається підлягає зі словами більшість, меншість, безліч, ряд, масть, багато, чимало, кілька, то присудок ставиться у формі однини, якщо мова йде про неживому іменник або якщо присудок знаходиться поруч з раніше зазначеними словами. Наприклад: "Ряд пропозицій проекту не підкріплений потрібними розрахунками" (ряд пропозицій - неживе іменник) або "Більшість голосувало проти" (присудок знаходиться поруч зі словом "більшість").

Якщо ж присудок значно віддалене від підмета, але автор хоче підкреслити натхненність головного іменника, то використовується форма множини: "Більшість учасників Всеросійської конференції по екології голосували проти" (іменник учасники – одухотворене і воно значно віддалене від слова більшість).

• 2. Якщо визначення відноситься до імені іменника, що має при собі додаток, то воно узгоджується з головним словом поєднання. Головне слово в таких поєднаннях зазвичай стоїть на першому місці. Наприклад: новий вагон-лабораторія; унікальний музей-квартира; відома жінка-хірург.
• 3. Якщо визначення відноситься до поєднання особистого імені і додатки, визначення зазвичай узгоджується з найближчим іменником. Наприклад: ваш директор заводу Іванова Н. П .; наш начальник цеху Петрова-, старший інженер Яковлєва; новий лаборант Сєрова.

Відступ від цього правила спостерігається в тих випадках, коли визначення виражається причастям. Наприклад: яка виступила на зборах заступник декана з наукової роботи доцент Сидорова; брала участь в розробці проекту старший науковий співробітник Алексєєва.

• 4. Якщо визначення відноситься до поєднання іменника з числівниками два, три, чотири, то воно зазвичай ставиться у формі родового відмінка, коли ставиться до слів чоловічого роду, і в формі називного відмінка, коли ставиться до слів жіночого роду. Наприклад: два кадрових працівника (родовий відмінок); три молодих фахівця (родовий відмінок); дві нові співробітниці (називний відмінок).
• 5. Якщо мова йде про узгодження географічної назви з родовими назвами, то на відміну від загальнолітературної вживання в мові документів зазвичай назви міст, сіл, селищ, станцій і т.д. не змінюються і не узгоджуються з родовими назвами. Наприклад: в місті Тула; в селищі Пушкіно; на річці Волга; на станції Лугова.

Неправильний порядок слів у реченні. Як відомо, в російській мові існує вільний порядок слів у реченні. Це означає, що члени пропозиції не мають свого постійного місця. Взаємне їх розташування залежить від типу пропозиції і від бажання говорить чи пише підкреслити смислове значення того чи іншого слова. Однак слід пам'ятати, що свобода порядку слів у реченні відносна. Невиправдане або непродумане зміна порядку слів сприймається як помилка. В офіційно-ділового мовлення через порушення правильного порядку слів важко буває встановити, хто (або що) Є суб'єктом дії.

В даному випадку суб'єктом дії є завод, тому слово завод має стояти на початку речення.

важливо запам'ятати

У мові документа тільки прямий порядок слів (спочатку підмет, потім присудок) забезпечує адекватне розуміння пропозиції.

У російській писемного мовлення інформаційна роль порядку слів зростає до кінця фрази, і будь-яка перестановка слів змінює зміст речення.

Розглянемо три приклади.

• 1. Всі недоліки повинні бути усунені в найближчі терміни.
• 2. У найближчі терміни повинні бути усунені всі недоліки.
• 3. У найближчі терміни всі недоліки повинні бути усунені.

У першому реченні йдеться про час, протягом якого повинні бути усунені недоліки; у другому констатується, що має бути усунуто; в третьому вказується, що має бути зроблено в найближчі терміни. Певний порядок слів дозволяє змінити смислові акценти.

Іноді порушений порядок слів створює можливість двоякого тлумачення, що неприпустимо в мові документів.

У лівому пропозиції незрозуміло, до чого відносяться слова в кінці року. Може бути, розцінки уточнюються в кінці року або визначення фонду оплати в кінці року. Словосполучення в кінці року необхідно перемістити, і тоді пропозиція буде мати тільки один сенс.

Порушення специфіки вживання дієприкметникових оборотів. Для ділової письмової мови характерно вживання дієприкметникових оборотів, які роблять цю промову більш компактною. Дієприслівникових оборот служить засобом передачі дії, що відбувається одночасно або в зв'язку з іншим дією. Обов'язковою умовою вживання дієприслівникових зворотів є те, що два дії, одне з яких виражений дієсловом-присудком, а інше дієслово, повинні здійснюватися одним і тим же особою (або ставитися до однієї особи). Однак укладачі ділових паперів часто припускаються помилок у вживанні дієприслівникових зворотів.

важливо запам'ятати

В пропозиції з дієприслівниковими оборотом повинен бути єдиний суб'єкт дії в називному відмінку.

Помилки при вживанні дієприслівникових зворотів можна виправити, замінюючи пропозиції з дієприслівниковими зворотами пропозиціями з обставинами, вираженими поєднаннями слів або складнопідрядними реченнями з обставинні підрядними частинами, а також вживаючи дієслова-присудки не в пасивному, а в дійсній заставі.

У лівому пропозиції порушено основна умова вживання дієприслівниковими обороту: тут дії, виражені дієсловом-присудком і дієприслівниковими оборотом, не належать до єдиного суб'єкту.

Незнання структури складного речення. Нерідко укладачі документів невиправдано ускладнюють текст, що ускладнює розуміння основної думки. З'являються документи, насичені складнопідрядними реченнями з однотипними підрядними частинами, длиннейшими перерахуваннями, складно побудованими вставними конструкціями, розгорнутими цитатами. Ми знаємо, що специфіка документа вимагає пильної уваги до деталей викладу, але не завжди і не всі деталі доречні в тексті. Тому невиправдано ускладнені синтаксичні побудови повинні спрощуватися. Це можна зробити різними способами.

Способи спрощення складних синтаксичних конструкцій.

1. Розбивка складного тексту на окремі, прості за складом і побудови фрази.

2. Заміна придаткового пропозиції синонімічні при приватними і дієприслівниковими зворотами.

Причетний оборот може слідувати за визначеним словом або передувати йому. Найбільш поширене в ділового мовлення розташування причетного обороту після обумовленого слова. Причому слід звернути увагу на те, що не допускається з'єднання причетних і дієприкметникових оборотів з підрядними реченнями в якості однорідних синтаксичних членів.

3. Заміна придаткового пропозиції синонімічні конструкціями з віддієслівним іменниками. Активне використання цих конструкцій допомагає спростити синтаксис ділового тексту.

Отже, ми розглянули найбільш типові лексичні, морфологічні та синтаксичні помилки, що впливають на стиль і зміст документа.

Класифікація помилок

Граматичні помилки (Г) - це помилки в структурі мовної одиниці: слова, словосполучення чи речення, тобто порушення будь-якої граматичної норми - словотвірної, морфологічну, синтаксичну.

№ п / п

Вид помилки Приклади

Помилкове словотвір. Помилкове освіту форм іменника, прикметника, числівника, займенника, дієслова (особистих форм дієслів, дійсних і пасивних дієприкметників, дієприслівників).

благород ність, диватехніки, з дчерк, надсмехаться; більш цікавіше, красивіше;з п'ятистамирублями; жонглював обома руками, їхньогопафосу, навколо його нічого нема; скільки моральних принципів ми втратили через втрату духовності; їм рухає почуття жалю; струмочки води, стікаєвниз, вразили автора тексту; вишівна сцену, співаки вклонилися.

Порушення норм узгодження

Я знайомий з групою хлопців, серйозно увлекающ іміся джазом.

Порушення норм управління

Потрібно зробити природу більш красиву.Всі дивувалися його силою.

Порушення зв'язку між підметом і присудком або способу вираження присудка

Головне, чого тепер я хочу приділити увагу, це художньої стороні твору. Він написав книгу, яка епопея.Всі були раді, щасливі і веселі.

Помилки в побудові речення з однорідними членами

Країна любила і пишалася поетом.

У творі я хотів сказати про значення спорту і чому я його люблю.

Помилки в побудові пропозиції з дієприслівниковими оборотом

читаючи текст, Виникає таке почуття співпереживання.

Помилки в побудові пропозиції з причетним оборотом

Вузька доріжка була покрита провалюється снігом під ногами.

Помилки в побудові складного речення

ця книга навчила мене цінувати і поважати друзів, яку я прочитав ще в дитинстві.

людині здалося то, Що це сон.

Порушення кордонів пропозиції

Його не прийняли в баскетбольну команду. Тому що він був невисокого зросту.

Порушення відовременние співвіднесеності дієслівних форм

завмираєна мить серце і раптом застучит знову.

Пропуск члена пропозиції (еліпсис)

На зборах було прийнято (?) провести суботник.

Помилки, пов'язані з вживанням частинок: відрив частки від того компонента речення, до якого вона відноситься

Добре було б, якби на картині стояла б підпис художника. У тексті всьогорозкриваються дві проблеми.

Мовні помилки (Р) - це помилки не в побудові пропозиції, не в структурі мовної одиниці, а в її використанні, найчастіше у вживанні слова, т. Е. Порушення лексичних норм. Це плеоназм, тавтологія, мовні штампи, недоречне використання просторічної лексики, діалектизмів, жаргонізмів; експресивних засобів, нерозрізнення паронімів. Помилки у вживанні омонімів, антонімів, синонімів, не усунена контекстом багатозначність.

№ п / п

Вид помилки Приклади

Вживання слова в невластивому йому значенні

Ми були шоковані прекрасною грою акторів. завдяки пожежі, ліс згорів.

Невиправдане вживання діалектних і просторічних слів

Таким людям завжди вдається обдурити інших. Обломов нічим не займався і цілими днями клеїв дурня.

Невдале вживання займенників

Текст написав В. Бєлов. вінвідноситься до художнього стилю; У мене відразу ж виникла картина в своєму уяві.

Вживання слів іншої стильової забарвлення; змішання лексики різних епох; недоречне вживання канцеляриту, експресивних, емоційно забарвлених слів, застарілої лексики, жаргонізмів, недоречне вживання фразеологізмів

за задумомавтора, герой перемагає; тюрмі працюєсекретарем Фамусова; У романі А.С. Пушкіна мають місце ліричні відступи; Автор то і справа вдається до вживання метафор і уособлень. Якби я був там, то за таке ставлення до матері я б цього кексу в гризло б дав; Зощенко палець в рот не клади,а дай тільки посмішити читача.

Нерозрізнення відтінків значення, що вносяться до слово приставкою і суфіксом

У таких випадках я поглядалав словник.

Нерозрізнення паронімів, синонімічних слів; помилки у вживанні антонімів при побудові антитези; руйнування образного значення фразеологізму в невдало організованому контексті

Були прийняті ефектнізаходи; Ім'я цього поета знайоме у багатьох країнах; У третій частині тексту не веселий, але і НЕ мажорний мотивзмушує нас замислитися; грамплатівка не сказала ще свого останнього слова.

Порушення лексичної сполучуваності

Вживання зайвих слів, в тому числі плеоназм

молодийюнак; дуже прекрасний.

Вживання поряд або близько однокореневих слів (тавтологія)

В цьому оповіданні розповідається про реальні події.

Невиправдане повторення слова

геройрозповіді не замислюється над своїм вчинком. герой навіть не розуміє всієї глибини скоєного ним.

Бідність і одноманітність синтаксичних конструкцій

Коли письменник прийшов до редакції, Його прийняв головний редактор. Коли вони поговорили, Письменник відправився в готель.

Вживання зайвих слів, лексична надмірність

Тоді про те, щоб ви могли посміхнутися, про цеподбає книжковий наш магазин.

Логічні помилки (Л). Логічні помилки пов'язані з порушенням логічної правильності мови. Вони виникають в результаті порушення законів логіки, допущеного як в межах одного речення, судження, так і на рівні цілого тексту.

№ п / п

Вид помилки Приклади

Зіставлення (протиставлення) двох логічно неоднорідних (різних за обсягом і за змістом) понять в реченні, тексті

На уроці були присутні директор, бібліотекар, а також Анна Петрівна Іванова і Зоя Іванівна Петрова; він сперся спиною на батарею; за гарне навчання і виховання дітей батьки навчаються отримали листи подяки від адміністрації школи.

Порушення причинно-наслідкових відносин

В останні роки дуже багато зроблено для модернізації освіти, проте педагоги працюють по-старому, так як питання модернізації освіти вирішуються слабо.

Пропуск ланки в поясненні, «логічний стрибок».

Людський потік через наш двір перекрити навряд чи можливо. [?] А як хочеться, щоб двір був прикрасою і школи, і селища.

Перестановка частин тексту (якщо вона не обумовлена \u200b\u200bзавданням до твору або викладу)

Пора повернути цьому слову його справжній сенс! Честь ... Але як це зробити?

Невиправдана підміна особи, від якого ведеться розповідь (наприклад, спочатку від першого, потім від третьої особи)

Зіставлення логічно несумісних понять

синтаксис енциклопедичних статей відрізняється від інших наукових статей.

Композиційно-текстові помилки

невдалий зачин

Текст починається пропозицією, що містить вказівку на попередній контекст, який в самому тексті відсутній, наявністю вказівних словоформ в першому реченні, наприклад: В цьому тексті автор ...

помилкив основній частині

а) Зближення щодо далеких думок в одному реченні.

б) Відсутність послідовності у викладі; незв'язність і порушення порядку пропозицій.

в) Використання різнотипних за структурою пропозицій, що веде до утруднення розуміння сенсу.

невдала кінцівка

Дублювання виведення, невиправдане повторення висловленої раніше думки.

Фактичні помилки (Ф) - різновид немовних помилок, яка полягає в тому, що пише наводить факти, що суперечать дійсності, дає неправильну інформацію про фактичні обставини, як пов'язаних, так і не пов'язаних з аналізованих текстом (фонові знання)

№ п / п

Вид помилки Приклади

Базаров був нігіліст і тому убив стару сокирою; Ленський повернувся в свій маєток з Англії;Щастям для Обломова було самотність і байдужість.

Неточність в цитаті. Відсутність вказівки на автора цитати. Невірно названий автор цитати.

Книга дуже багато для мене значить, адже ще Ленін сказав: « Вік живи вік учись!»

Незнання історичних і ін. Фактів, в тому числі тимчасове усунення.

Велика Вітчизняна війна 1812 роки; Столиця США - Нью-Йорк.

Неточності в іменах, прізвищах, прізвиська літературних героїв.

Спотворення в назвах літературних творів, їх жанрів, помилка у вказівці автора.

Тург ьїв; «Тарас і Бульба »; в повісті Тургенєва "Злочин і кара".

Класифікація помилок, що виправляються, які враховуються при оцінюванні роботи учня

Граматичні помилки(Г) - це помилки в структурі мовної одиниці: слова, словосполучення чи речення, тобто порушення будь-якої граматичної норми - словотвірної, морфологічну, синтаксичну.

Мовні помилки (Р) - це помилки не в побудові пропозиції, не в структурі мовної одиниці, а в її використанні, найчастіше у вживанні слова, т. Е. Порушення лексичних норм. Це плеоназм, тавтологія, мовні штампи, недоречне використання просторічної лексики, діалектизмів, жаргонізмів; експресивних засобів, нерозрізнення паронімів. Помилки у вживанні омонімів, антонімів, синонімів, не усунена контекстом багатозначність.

Логічні помилки (Л). Логічні помилки пов'язані з порушенням логічної правильності мови. Вони виникають в результаті порушення законів логіки, допущеного як в межах одного речення, судження, так і на рівні цілого тексту.

Фактичні помилки(Ф) - різновид немовних помилок, яка полягає в тому, що пише наводить факти, що суперечать дійсності, дає неправильну інформацію про фактичні обставини, як пов'язаних, так і не пов'язаних з аналізованих текстом (фонові знання)

етичні помилки(Е) - порушення в роботі системи цінностей і правил етики:висловлювання, що принижують людську гідність, виражають зверхнє і цинічне ставлення до людської особистості, недоброзичливість, прояви мовної агресії, жаргонні слова і звороти.

ПОМИЛКИ орфографічні, пунктуаційні, ГРАФІЧНІ, описки

враховуються помилки

• на вивчені правила;
• негрубі (Дві негрубі вважаються за одну):

• в винятки з правил;
• в написанні великої літери в складових власних найменуваннях;
• у випадках роздільного і злитого написання ні з прикметниками і дієприкметниками, які виступають у ролі присудка;
• в написанні і і и після приставок;
• у важких випадках розрізнення ні і ні (Куди він тільки не звертався! Куди він не звертався, ніхто не міг дати йому відповідь. Ніхто іншої не ...; не хто інший, як ...; ніщо інше не ...; не що інше, як ...та ін.);
• у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;
• у пропуску одного з поєднаних розділових знаків або в порушенні їх послідовності;

• повторювані (Вважається за одну помилку повтор в одному й тому самому слові або в корені однокореневих слів);
• однотипні ( перші три однотипні помилки вважаються за одну помилку,

кожна наступнаподібна помилка враховується яксамостійна):

помилки на одне правило, якщо умови вибору правильного написання укладені в граматичних (в армії, в гаю; колють, борються) і фонетичних (пиріжок, цвіркун) особливості даного слова.

Не вважаються однотипнимипомилки на таке правило, в якому для з'ясування правильного написання одного слова потрібно підібрати інше (опорна) слово або його форму (вода - води, рот - рот, сумний - сумувати, різкий - різкий).

Поняття про однотипні помилки не поширюється на пунктуаційні помилки.

Помилки (дві і більше) в одному непроверяемую слові вважаються за одну помилку.

При перевірці грамотності (К7-К8)не враховуються помилки

• орфографічні:

• в перенесенні слів;
• букви е / е після приголосних в іншомовних словах (рекет, пленер ) І після голосних у власних іменах (Марієтта);
• прописна / рядкова букви

• в назвах, пов'язаних з релігією:М (м) асленіца, Р (р) іздво, Б (б) ог.
• при переносному вживанні власних імен (Обломови і Обломови).
• у власних іменах неросійського походження; написання прізвищ з першими частинамидон, ван, сент ... ( дон Педро і Дон Кіхот).

• злите / дефисное / роздільне написання

• в складних іменників без сполучної голосної (в основному запозичення), які не регулюються правилами і не входять в словник-мінімум (ленд-ліз, люля-кебаб, ноу-хау, пап'є-маше, перекотиполе, гуляй-город прес-пап'є, але бефстроганов, метрдотель, портшез, прейскурант);
• на правила, які не включені до шкільної програми (наприклад, правило злитого / роздільного написання наречних одиниць / говірок з приставкою / приводом, наприклад:в розлив, за очі лаяти, до пари, в бігах, в розстрочку, назад, в дивину, на дотик, на підхваті, на попа ставити(Пор. Чинне написаннявідчайдушно, врозтіч);

• пунктуаційні помилки:

• тире в неповному реченні;
• відокремлення неузгоджених визначень, що відносяться до загальним іменам іменником;
• коми при обмежувально-видільних оборотах;
• розрізнення омонімічних частинок і вигуків і, відповідно, невиділення або виділення їх комами;
• в передачі авторської пунктуації;

• графічні помилки (Кошти писемності мови, що фіксують відносини між буквами на письмі і звуками усного мовлення); різні прийоми скорочення слів, використання прогалин між словами, різних підкреслень і шрифтових виділень;
• описки і помилки:

Спотворення звукового вигляду слова (рапотает замість працює, мемля замість земля); .

Пропуски букв (весь роман будується на цьому конфлікті;

Перестановки букв (нові найменування пордуктов);

Заміни одних буквених знаків іншими (лешендарное Льодове побоїще);

Додавання зайвих літер (в будь-яких, дашже найскладніших умовах).

Чи не втратьте. Підпишіться і отримайте посилання на статтю собі на пошту.

Мова - це канал розвитку інтелекту,
чим раніше буде засвоєний мову,
тим легше і повніше будуть засвоюватися знання.

Микола Іванович Жинкин,
радянський лінгвіст і психолог

Мова мислиться нами як абстрактна категорія, недоступна для безпосереднього сприйняття. А тим часом це - найважливіший показник культури людини, його інтелекту і, спосіб пізнання складних зв'язків природи, речей, суспільства і передачі цієї інформації шляхом комунікації.

Очевидно, що і навчаючись, і вже користуючись чим-небудь, ми в силу невміння або незнання робимо помилки. І мова, як і інші види діяльності людини (в яких мова - важлива складова частина), в даному відношенні не є винятком. Помилки роблять всі люди, як в, так і в усному мовленні. Більш того, поняття культури мовлення, як уявлення про «», нерозривно пов'язане з поняттям мовної помилки. По суті це - частини одного процесу, а, значить, прагнучи до досконалості, ми повинні вміти розпізнавати мовні помилки і викорінювати їх.

Види мовних помилок

Спочатку розберемося з тим, що таке мовні помилки. Мовні помилки - це будь-які випадки відхилення від діючих мовних норм. Без їх знання людина може нормально жити, працювати і налаштовувати комунікацію з іншими. Але ось ефективність здійснюваних дій в певних випадках може страждати. У зв'язку з цим виникає ризик бути недопонятом або понятим перекручено. А в ситуаціях, коли від цього залежить наш особистий успіх, подібне неприпустимо.

Автором наведеної нижче класифікації мовних помилок є доктор філологічних наук Ю. В. Фоменко. Його розподіл, на нашу думку, найбільш просте, позбавлене академічної химерності і, як наслідок, зрозуміле навіть тим, хто не має спеціальної освіти.

Види мовних помилок:

Приклади і причини виникнення мовних помилок

С. Н. Цейтлін пише: «Як фактор, що сприяє виникненню мовних помилок, виступає складність механізму породження мовлення». Давайте розглянемо окремі випадки, спираючись на запропоновану вище класифікацію видів мовних помилок.

вимовні помилки

Вимовні або орфоепічні помилки виникають в результаті порушення правил орфоепії. Іншими словами, причина криється в неправильному вимові звуків, звукосполучень, окремих граматичних конструкцій та запозичених слів. До них також відносяться акцентологические помилки - порушення норм наголоси. приклади:

вимова: «Звичайно» (а не «канєшно»), «Пошта» ( «майже»), «плоть» ( «платить»), «прецендент» ( «прецедент»), «іліктріческій» ( «електричний»), «колідор» ( «коридор»), «лаболаторія» ( «лабораторія»), «тисяча» ( «тисяча»), «щас» ( «зараз»).

наголос: «Дзвонить», «діалог», «договір», «каталог», «шляхопровід», «алкоголь», «буряк», «феномен», «шофер», «експерт».

лексичні помилки

Лексичні помилки - порушення правил лексики, перш за все - вживання слів у невластивих їм значеннях, спотворення морфемной форми слів і правил смислового узгодження. Вони бувають декількох видів.

Вживання слова в невластивому йому значенні. Це найпоширеніша лексична мовна помилка. В рамках цього типу виділяють три підтипи:

• Змішання слів, близьких за значенням: «Він назад прочитав книжку».
• Змішання слів, близьких за звучанням: екскаватор - ескалатор, колос - колос, індіанка - індичка, одинарний - ординарний.
• Змішання слів, близьких за значенням і звучанням: абонент - абонемент, адресат - адресант, дипломат - дипломант, ситий - ситний, невіглас - невіглас. «Каса для відрядження» (потрібно - відряджених).

Словосочінітельство. Приклади помилок: грузінец, героічество, подпольци, мотовщік.

Порушення правил смислового узгодження слів. Смислове узгодження - це взаємне пристосування слів по лінії їх речових значень. Наприклад, не можна сказати: « Я піднімаю цей тост », Оскільки «піднімати» означає «переміщати», що не узгоджується з побажанням. «Через прочинені навстіж двері», - мовна помилка, тому що двері не може бути і прочинені (відкрита трохи), і навстіж (широко розкриті) одночасно.

Сюди ж відносяться Плеоназм і тавтології. Плеоназм - словосполучення, в якому значення одного компонента цілком входить в значення іншого. приклади: «Травень місяць», «маршрут руху», «адреса місця проживання», «величезний мегаполіс», «встигнути вчасно». Тавтологія - словосполучення, члени якого мають один корінь: «Поставили завдання», «Організатором виступила одна громадська організація», «Бажаю довгого творчого довголіття».

фразеологічні помилки

Фразеологічні помилки виникають, коли спотворюється форма фразеологізмів або вони вживаються в невластивому їм значенні. Ю. В. Фоменко виділяє 7 різновидів:

• Зміна лексичного складу фразеологізму: «Поки суть та діло» замість «Поки суд та діло»;
• Усічення фразеологізму: «Йому було впору битися об стінку» (фразеологізм: «битися головою об стінку»);
• Розширення лексичного складу фразеологізму: «Ви звернулися не за правильною адресою» (фразеологізм: звернутися за адресою);
• Спотворення граматичної форми фразеологізму: «Терпіти не можу сидіти склавши руки». Правильно: «склавши»;
• Контамінація (об'єднання) фразеологізмів: «Не можна ж все робити склавши рукава» (об'єднання фразеологізмів «як-небудь» і «склавши руки»);
• Поєднання плеоназм і фразеологізму: «Випадкова випадкова куля»;
• Вживання фразеологізму в невластивому значенні: «Сьогодні ми будемо говорити про фільм від початку до кінця».

морфологічні помилки

Морфологічні помилки - неправильне освіту форм слова. Приклади таких мовних помилок: «Плацкарт», «туфель», «рушник», «дешевше», «в півтораста кілометрах».

синтаксичні помилки

Синтаксичні помилки пов'язані з порушенням правил синтаксису - конструювання пропозицій, правил поєднання слів. Їх різновидів дуже багато, тому наведемо лише деякі приклади.

• Неправильне узгодження: «У шафі стоять багато книг»;
• Неправильне керування: «Сплачуйте за проїзд»;
• Синтаксична двозначність: «Читання Маяковського справило сильне враження» (Читав Маяковський чи читали твори Маяковського?);
• Зсув конструкції: «Перше, про що я вас прошу, - це про увагу». Правильно: «Перше, про що я вас прошу, - це увага»;
• Зайве співвідносне слово в головному реченні: «Ми дивилися на ті зірки, які засіяли все небо».

Орфографічні помилки

Цей вид помилок виникає через незнання правил написання, перенесення, скорочення слів. Характерний для мови. наприклад: «Сабака гавкала», «сидіти на стільці», «приїхати на вогзал», «рос. мова »,« грам. помилка ».

пунктуаційні помилки

Пунктуаційні помилки - неправильне вживання розділових знаків при.

стилістичні помилки

Цій темі ми присвятили окремий.

Шляхи виправлення та попередження мовних помилок

Як попередити мовні помилки? Робота над своєю промовою повинна включати:

1. Читання художньої літератури.
2. Відвідування театрів, музеїв, виставок.
3. Спілкування з освіченими людьми.
4. Постійна робота над удосконаленням культури мовлення.

Онлайн-курс «Російська мова»

Мовні помилки - одна з найбільш проблемних тем, якій приділяється мало уваги в школі. Тим російської мови, в яких люди найчастіше припускаються помилок, не так вже й багато - приблизно 20. Саме даних темах ми вирішили присвятити курс «». На заняттях ви отримаєте можливість відпрацювати навички грамотного письма за спеціальною системою багаторазових розподілених повторень матеріалу через прості вправи і спеціальні техніки запам'ятовування.

джерела

• Беззубов А. Н. Введення в літературне редагування. - Санкт-Петербург, 1997..
• Савко І. Е. Основні мовні та граматичні помилки
• Сергєєва Н. М. Помилки мовні, граматичні, етичні, фактологічні ...
• Фоменко Ю. В. Типи мовних помилок. - Новосибірськ: МДПУ, 1994.
• Цейтлін С. Н. Мовні помилки і їх попередження. - М .: Просвещение, 1982.

Класифікація помилок.

Російська мова.

зміст

I. Типові помилки. Класифікація
II. мовні помилки

Нерозуміння значення слова. лексична сполучуваність

Вживання синонімів, омонімів, багатозначних слів

Багатослівність. Лексична неповнота висловлювання. Нові слова

Застарілі слова. Слова іншомовного походження

Діалектизми. Розмовні та просторічні слова. жаргонізми

Фразеологізми. Кліше і штампи

III. Фактичні помилки
IV. Логічні помилки
V. Граматичні помилки
VI. синтаксичні помилки

I. Типові помилки. Класифікація

Під комунікативною грамотністю розуміється вміння створювати тексти різних функціонально-смислових типів мовлення в формі різних функціональних стилів.
Твори і викладу - основні форми перевірки вміння правильно і послідовно викладати думки відповідно до теми і задумом, перевірки рівня мовної підготовки. Вони використовуються одночасно для перевірки орфографічних і пунктуаційних умінь і навичок і оцінюються, по-перше, з боку змісту і структури (послідовності викладу) і, по-друге, з боку мовного оформлення.
Більшість помилок, що виникають при виконанні письмових робіт учнів, є характерними і для письмової діяльності іншого роду, будь то написання ділової папери (заяви, наказу, договору і т. П.), Підготовка доповіді, статті або текстового матеріалу для WEB-сторінок. Тому аналіз помилок такого роду має велике значення і для повсякденної діяльності.

Серед типових помилок можна виділити наступні групи:

мовні помилки
Порушення правильності передачі фактичного матеріалу
Логічні помилки
Граматичні помилки
синтаксичні помилки

II. мовні помилки

Слово - найважливіша одиниця мови, сама різноманітна і об'ємна. Саме слово відображає всі зміни, що відбуваються в житті суспільства. Слово не тільки називає предмет або явище, а й виконує емоційно-експресивну функцію.
І, вибираючи слова, ми повинні звертати увагу на їх значення, стилістичне забарвлення, вжиткового, сполучуваність з іншими словами. Так як порушення хоч одного з цих критеріїв може призвести до мовної помилку.

Основні причини мовних помилок:
1. Нерозуміння значення слова
2. Лексична сполучуваність
3. Вживання синонімів
4. Вживання омонімів
5. Вживання багатозначних слів
6. Багатослівність
7. Лексична неповнота висловлювання
8. Нові слова
9. Застарілі слова
10. Слова іншомовного походження
11. діалектизми
12. Розмовні та просторічні слова
13. Професійні жаргонізми
14. Фразеологізми
15. Кліше і штампи

1. Нерозуміння значення слова.
1.1. Вживання слова в невластивому йому значенні.
приклад:
Багаття все більше і більше розпалювався, палав. Помилка полягає в неправильному виборі слова:
Розпалюватися - 1. Нагріти до дуже високої температури, Розжаритися. 2. (перен.) Прийти в сильне збудження, стати охопленим будь-яким сильним почуттям.
Розгоратися - починати сильно або добре, рівно горіти.

1.2. Вживання знаменних і службових слів без урахування їх семантики.
приклад:
Завдяки пожежі, спалахнуло від багаття, згорів велику ділянку лісу.
У сучасній російській мові прийменник завдяки зберігає відому смислове зв'язок з дієсловом дякувати і вживається зазвичай лише в тих випадках, коли йдеться про причини, що викликають бажаний результат: завдяки чиємусь допомоги, підтримки. Помилка виникає в зв'язку зі смисловим відволіканням приводу від вихідного дієслова дякувати. У цьому реченні прийменник завдяки слід замінити на один з наступних: через, в результаті, внаслідок.

1.3. Вибір слів-понять з різним підставою розподілу (конкретна і абстрактна лексика).
приклад:
Пропонуємо повне лікування алкоголіків і інших захворювань.
Якщо мова йде про захворювання, то слово алкоголіки варто було б замінити на алкоголізм. Алкоголік - той, хто страждає на алкоголізм. Алкоголізм - хвороблива пристрасть до вживання спиртних напоїв.

1.4. Неправильне вживання паронімів.
приклад:
Людина веде святкову життя. У мене сьогодні порожня настрій.
Дозвільний та святковий - дуже схожі слова, однокореневі. Але значення мають різне: святковий - прикметник до свято (святкова вечеря, святковий настрій); пусте - незаповнення, не зайнятий справою, роботою (дозвільне життя). Щоб відновити сенс висловлювань в прикладі, потрібно поміняти слова місцями.

2. Лексична сполучуваність.
При виборі слова слід враховувати не тільки значення, яке йому властиве в літературній мові, А й лексичну сполучуваність. Далеко не всі слова можуть поєднуватися один з одним. Межі лексичної сполучуваності визначаються семантикою слів, їх стилістичної приналежністю, емоційним забарвленням, граматичними властивостями і т. Д.
приклад:
Хороший керівник повинен у всьому показувати зразок своїм підлеглим. Показувати можна приклад, але не зразок. А зразком можна бути, наприклад, для наслідування.
приклад:
Їх сильна, загартована в життєвих випробуваннях дружба багатьма була помічена. Слово дружба поєднується з прикметником міцна - міцна дружба.
Відрізняти від мовної помилки слід умисне об'єднання, здавалося б, непоєднуваних між собою слів: живий труп, звичайне диво ... У цьому випадку перед нами один з видів тропів - оксюморон.
У складних випадках, коли важко визначити, чи можна вжити разом ті чи інші слова, необхідно користуватися словником сполучуваності.

3. Вживання синонімів.
Синоніми збагачують мову, роблять образної нашу мову. У синонімів може бути різна функціонально-стилістична забарвлення. Так, слова помилка, прорахунок, помилка, похибка - стилістично нейтральні, загальновживані; хиба, накладка - просторічні; оплошкою - розмовне; ляп - професійно-жаргонне. Вживання одного з синонімів без урахування його стилістичного забарвлення може привести до мовної помилку.
приклад:
Зробивши оплошку, директор заводу відразу ж став її виправляти.
При використанні синонімів часто не враховується здатність кожного з них в більшій чи меншій мірі вибірково поєднуватися з іншими словами.
Розрізняючи відтінками лексичного значення, синоніми можуть висловлювати різну ступінь прояви ознаки, дії. Але, навіть позначаючи одне і те ж, взаімозамене в одних випадках, в інших синоніми замінюватися не можуть - це веде до мовної помилку.
приклад:
Вчора мені було сумно. Синонім сумно сюди цілком підходить: Вчора мені було сумно. Але в двусоставних пропозиціях ці синоніми взаимозаменяются. Сумно я дивлюся на наше покоління ...

4. Вживання омонімів.
Завдяки контексту омоніми, як правило, розуміються вірно. Але все ж в певних мовних ситуаціях омоніми не можуть бути зрозумілі однозначно.
приклад:
Екіпаж знаходиться у відмінному стані. Екіпаж - це візок або команда? Саме слово екіпаж вжито правильно. Але для розкриття змісту цього слова необхідно розширити контекст.
Дуже часто до двозначності призводить вживання в мові (особливо усній) омофонів (однакових за звучанням, але по-різному пишуться) і Омоформи (слів, співпадаючих за звучанням і написанням в окремих формах). Так що, вибираючи слова для будь-якої фрази, ми повинні звертати увагу і на контекст, який в деяких мовних ситуаціях покликаний розкривати зміст слів.

5. Вживання багатозначних слів.
Включаючи в свою промову багатозначні слова, ми повинні бути дуже уважні, повинні стежити, чи зрозуміло саме те значення, яке ми хотіли розкрити в цій мовної ситуації. При вживанні багатозначних слів (як і при вживанні омонімів) дуже важливий контекст. Саме завдяки контексту ясно те чи інше значення слова. І якщо контекст відповідає своїм вимогам (закінчений у смисловому відношенні відрізок мовлення, що дозволяє встановити значення назв слів або фраз), то кожне слово в реченні зрозуміло. Але буває й інакше.
приклад:
Він уже розспівався. Незрозуміло: чи він почав співати, захопився; або, проспівавши деякий час, почав співати вільно, легко.

7. Лексична неповнота висловлювання.
Ця помилка за змістом протилежна багатослівності. Неповнота висловлювання полягає в пропуску необхідного в реченні слова.
приклад:
Гідність Купріна в тому, що нічого зайвого. У Купріна, може, і немає нічого зайвого, але в цьому реченні не вистачає (і навіть не одного) слова. Або: "... не допускати на сторінки преси і телебачення висловлювання, здатні розпалити міжнаціональну ворожнечу". Так виходить - "сторінка телебачення".
При виборі слова необхідно враховувати не тільки його семантику, лексичну, стилістичну і логічну сполучуваність, але і сферу поширення. Вживання слів, що мають обмежену сферу поширення (лексичні новоутворення, застарілі слова, слова іншомовного походження, професіоналізми, жаргонізми, діалектизми), завжди повинна бути мотивована умовами контексту.

8. Нові слова.
Невдало утворені неологізми є мовними помилками.
приклад:
А в минулому році на ямковий ремонт після весняного бездоріжжя було витрачено 23 тисячі рублів. І тільки контекст допомагає розібратися: "ямковий ремонт" - це ремонт ям.

9. Застарілі слова.
Архаїзми - слова, які називають існуючі реалії, але витіснення з яких-небудь причин з активного вживання синонімічні лексичними одиницями, - повинні відповідати стилістиці тексту, інакше вони зовсім недоречні.
приклад:
Нині в університеті був день відкритих дверей. Тут застаріле слово нині (сьогодні, тепер, в даний час) абсолютно недоречно.
Серед слів, які вийшли з активного вживання, виділяються ще і історизм. Історизм - слова, що вийшли з ужитку в зв'язку зі зникненням позначалися ними понять: сіряк, камзол, бурса, опричник і т. П. Помилки у вживанні историзмов часто пов'язані з незнанням їх лексичного значення.
приклад:
Селяни не витримують своє тяжке життя і йдуть до головного губернатору міста. Губернатор - начальник якій-небудь області (наприклад, губернії в царській Росії, штату в США). Отже, головний губернатор - безглуздість, до того ж в губернії міг бути тільки один губернатор, а його помічник називався віце-губернатором.

10. Слова іншомовного походження.
Зараз багато хто має пристрасть до іноземних словами, навіть не знаючи іноді їх точного значення. Іноді контекст не приймає іноземне слово.
Приклад: Робота конференції лімітується через відсутність провідних фахівців. Лімітувати - встановити ліміт чогось, обмежити. Іноземне слово лімітувати в даній пропозиції слід замінити словами: йде повільніше, призупинилася і т. П.

11. діалектизми.
Діалектизми - слова або стійкі поєднання, які не входять до лексичну систему літературної мови і є приналежністю одного або декількох говірок російської загальнонаціональної мови. Діалектизми виправдані в художній або публіцистичної мови для створення мовних характеристик героїв. Невмотивоване ж використання діалектизмів говорить про недостатній володінні нормами літературної мови.
Приклад: Прийшла до мене шаберка і просиділа цілий вечір. Шаберка - сусідка. Вживання диалектизма в даній пропозиції не виправдане ні стилістикою тексту, ні метою висловлювання.

12. Розмовні та просторічні слова.
Розмовні слова входять в лексичну систему літературної мови, але вживаються переважно в усному мовленні, головним чином в сфері повсякденного спілкування. Просторіччя - слово, граматична форма або оборот переважно усного мовлення, що вживаються в літературній мові зазвичай в цілях зниженою, грубуватою характеристики предмета мовлення, а також проста невимушена мова, яка містить такі слова, форми і звороти. Розмовна і просторечная лексика, на відміну від діалектної (обласний), вживається в мові всього народу.
Приклад: У мене зовсім худа куртка. Худий (розм.) - дірявий, зіпсований (худий чобіт). Помилки виникають в тих випадках, коли вживання розмовних і просторічних слів не мотивовано контекстом.

13. Професійні жаргонізми.
Професіоналізм виступають як прийняті в визначених професійних груп просторічні еквіваленти термінів: помилка - в мові журналістів ляп; кермо - в мові шоферів бублик.
Але невмотивоване перенесення профессионализмов в загальнолітературну мова небажано. Такі професіоналізми, як пошити, пошиття, заслухати і інші, псують літературну мову.
За обмеженості вживання і характером експресії (жартівлива, знижена і т. П.) Професіоналізми схожі з жаргонізмів і є складовою частиною жаргонів - своєрідних соціальних діалектів, властивих професійним або віковим групам людей (жаргони спортсменів, моряків, мисливців, студентів, школярів). Жаргонізми - це побутово-побутова лексика і фразеологія, наділена зниженою експресією і характеризується соціально обмеженим вживанням.
Приклад: Хотів запросити на свято гостей, так халупа не дозволяє. Халупа - будинок.

14. Фразеологізми.
Потрібно пам'ятати, що фразеологізми завжди мають переносне значення. Прикрашаючи нашу мову, роблячи її більш живою, образною, яскравою, красивою, фразеологізми доставляють нам і чимало клопоту - при неправильному їх вживанні з'являються мовні помилки.
1). Помилки в засвоєнні значення фразеологізмів.
a) Існує небезпека буквального розуміння фразеологізмів, які можуть сприйматися як вільні об'єднання слів.
b) Помилки можуть бути пов'язані зі зміною значення фразеологізму.
приклад:
Хлестаков весь час метає бісер перед свинями, а йому все вірять. Тут фразеологізм метати бісер перед свинями, що має значення "марно говорити про що-небудь або доводити що-небудь тому, хто не здатний зрозуміти цього", вжитий невірно - в значенні "вигадувати, плести небилиці".
2). Помилки в засвоєнні форми фразеології.
a) Граматичне видозміна фразеології.
приклад:
Я звик віддавати собі повні звіти. Тут змінена форма числа. Існує фразеологізм віддавати звіт.
приклад:
Він постійно сидить склавши руки. Фразеологізми типу склавши руки, стрімголов, стрімголов зберігають в своєму складі стару форму дієприслівники доконаного виду з суфіксом -а (-я).
У деяких фразеологізмах вживаються короткі форми прикметників, заміна їх повними формами є хибною.
b) Лексична видозміна фразеологізму.
приклад:
Пора вже тобі взятися за свій розум. Велика частина фразеологізмів є непроникною: до складу фразеологізму не можна ввести додаткову одиницю.
приклад:
Ну хоч бийся об стінку! Пропуск компонента фразеологізму також є мовний помилкою.
приклад:
Все повертається на спіралі своя! .. Є фразеологізм на круги своя. Заміна слова неприпустима.
3). Зміна лексичної сполучуваності фразеології.
приклад:
Ці та інші питання мають велику роль в розвитку цієї, ще молодий науки. Сталося змішання двох стійких оборотів: грає роль і має значення. Можна сказати так: питання мають велике значення ... або питання грають велику роль.

15. Кліше і штампи.
Канцеляризми - слова і вирази, вживання яких закріплено за офіційно-діловим стилем, але в інших стилях мови вони недоречні, є штампами.
приклад:
Має місце відсутність запасних частин.
Штампи - це побиті вирази з потьмянілим лексичним значенням і стертою експресивністю. Штампами стають слова, словосполучення і навіть цілі речення, які виникають як нові, стилістично виразні мовні засоби, але в результаті занадто частого вживання втрачають первісну образність.
приклад:
При голосуванні піднявся ліс рук.
Різновидом штампів є універсальні слова. Це слова, які вживаються в найзагальніших і невизначених значеннях: питання, завдання, підняти, забезпечити і т. Д. Зазвичай універсальні слова супроводжуються трафаретними привесками: робота - повсякденна, рівень - високий, підтримка - гаряча. Численні публіцистичні штампи (трудівники полів, місто на Волзі), літературознавчі (хвилюючий образ, гнівний протест).
Кліше - мовні стереотипи, готові звороти, що використовуються в якості легко відтвореного в певних умовах і контекстах стандарту, - є конструктивними одиницями мови і, незважаючи на часте вживання, зберігають свою семантику. Кліше використовують в офіційно-ділових документах (зустріч на вищому рівні); в науковій літературі (потрібно довести); в публіцистиці (наш власний кореспондент повідомляє з); в різних ситуаціях розмовно-побутовому мовленні (Здравствуйте! До побачення! Kmо останній?).

III. Фактичні помилки

Порушення вимоги правильності передачі фактичного матеріалу викликає фактичні помилки.
Фактичні помилки є спотворення зображуваної в висловлюванні ситуації або окремих її деталей, наприклад: "У зимовому лісі дзвінко кувала зозуля". або "Чи входять купці Бобчинський і Добчинський".
Фактичні помилки можуть бути виявлені в тому випадку, якщо читає роботу відома фактична сторона справи і він може оцінити кожен факт з позиції його достовірності. Причина фактичних помилок - недостатнє знання описуваних подій, бідність життєвого досвіду, невірна оцінка вчинків і характерів героїв.
У викладі до фактичних помилок можна віднести різного роду неточності:
1) помилки в позначенні місця і часу події;
2) в передачі послідовності дій, причинно-наслідкових відносин і т. Д., Наприклад: замість "Кіровський проспект" - в роботі "Київський проспект" або "Кіровський селище".

У творі фактичні помилки - це
1) спотворення життєвої правди;
2) неточне відтворення книжкових джерел;
3) власних назв;
4) дат;
5) місць подій,
наприклад: "Чадский", "у Нагульного і Разметнов".
Приклади типових фактичних помилок.
"Образом Онєгіна Пушкін в російській літературі відкрив галерею" зайвих людей ": Обломов, Печорін, Базаров. Зайвий людина повинна володіти двома якостями: відкидати ідеали суспільства і не бачити сенсу свого існування". У наведеному прикладі Обломов і Базаров явно випадають із запропонованої ланцюжка.
"Література класицизму (Ломоносов, Державін, Фонвізін, Карамзін і ін.) Справила великий вплив на творчість А. С. Грибоєдова". Тут відразу дві помилки. Перша: Фонвізін дійсно "справив великий вплив" на "Горе від розуму", говорити ж про вплив Ломоносова і Державіна навряд чи можливо. Автор плутає факти і пологи художньої літератури. Друга фактична неточність полягає в тому, що Карамзін - представник культури сентименталізму.

IV. Логічні помилки

Порушення послідовності (логіки) викладу призводить до появи логічних помилок.
Логічні помилки полягають у порушенні правил логічного мислення. До цього типу помилок відносяться наступні недоліки в утриманні роботи:
1) порушення послідовності висловлювання;
2) відсутність зв'язку між частинами і пропозиціями;
3) невиправдане повторення висловленої раніше думки;
4) роздроблення однієї мікротеми інший мікротеми;
5) невідповідність частин висловлювання;
6) відсутність необхідних частин;
7) перестановка частин тексту (якщо вона не обумовлена \u200b\u200bзавданням до викладу);
8) невиправдана підміна особи, від якого ведеться розповідь (наприклад, спочатку від першого, потім від третьої особи).

V. Граматичні помилки

Граматичні помилки - це неcоблюденіе норм слово- і формоутворення, норм синтаксичного зв'язку між словами в словосполученні і реченні.

Граматичні помилки можуть бути двох видів:
1. Словотворчі.
Порушена структура слова: "беспощадство", "безсмертність", "замість", "публіцізм".
2. Морфологічні.
Помилки, пов'язані з ненормативним утворенням форм слова.
До цього виду помилок відносяться:
а) помилки в утворенні форм іменників: "одягни", "англійців", "два прапор", "на мосту", "Гриньов жив Наталка Полтавка", "Він не боявся небезпек і ризиків", "У дворі побудували велику гойдалку".
б) помилки в утворенні форм прикметників: "Один брат був багатій іншого", "Ця книга більш цікавіше".
в) помилки в освіті займенників: "Я пішов до нього", "їхній будинок".
г) помилки в освіті дієслова: "Він ні разу не помилився", "Мама завжди радіти гостям", "Вишів на середину кімнати, він заговорив", "В далекому кутку сидів посміхається дитина".
д) неправильне конструювання видової пари, найчастіше парного дієслова недосконалого виду: "Ми з братом отпіляем всі зайві гілки, ставимо ялинку на середину кімнати і украшіваем її".

VI. синтаксичні помилки

Синтаксичні помилки полягають в неправильному побудові словосполучень, в порушенні структури простих, ускладнених і складних речень.

Помилки в структурі словосполучень:
1. Порушення узгодження з головним словом в роді, числі і відмінку слова залежного, вираженого прикметником, дієприкметником, порядковим числівником, займенником: "Нинішнє влітку я був в степовому Заволжя".
2. Порушення управління.
Помилки в беспредложного управлінні (неправильний вибір прийменника): "Якщо в жаркий день доторкнешся до берези, то відчуєш прохолодний ствол".
3. Неправильний вибір відмінка при правильно обраному прийменник: "Він був схожий на смертельно втомленим людиною".
4. Пропуск прийменника: "Пообідавши квапливо, сів за штурвал, поїхав (?) Поле".
5. Вживання зайвої прийменника "Жага до слави".
6. Пропуск залежного компонента словосполучення: "Знову сідати в жарку кабіну, знову крутити лискучий від долонь штурвал, (?) Їхати".

Помилки в будові і значенні пропозиції:
1. Порушення зв'язку між підметом і присудком: "Але не вічно ні юність, ні літо", "Сонце вже села, коли ми повернулися".
2. Відсутність смисловий завершеності пропозиції, порушення його кордонів: "Одного разу в роки війни. Потрапив в тополя снаряд".
3. Синтаксична двозначність: "Їх (дівчаток) мрія збулася, вони (рибалки) повернулися".
4. Порушення відовременние співвіднесеності дієслів у складі пропозиції: "Гриньов бачить, як Пугачов сідав в карету".

Помилки в простому двусоставном пропозиції:
підлягає:
- займенник дублювання підмета: "Діти, які сидять на старій перекинутої догори кілем човні, вони чекають свого батька".
- Порушення узгодження підмета і займенники, що заміняє підмет в іншому реченні: "Мабуть, на морі шторм, тому він сповнений небезпек".
присудок:
- Помилки в конструюванні присудка: "Всі були щасливі".
- Порушення узгодження присудка в роді і числі з підметом, вираженим колективними іменником, кількісно-іменним словосполученням, питальним і невизначеним займенником: "Я з мамою залишилися вдома", "В кімнату проникли сніп променів сонця".
- займенник дублювання доповнення: "Багато книги їх можна читати кілька разів".
визначення:
- Неправильне використання неузгодженого означення: "Справа висять світильник і мій портрет з садка".
- Нагромадження узгоджених і не узгоджених визначень, що відносяться до одного члену пропозиції: "Величезний, прекрасний світ життя нашої країни і наших однолітків відкривається в мільйонах книг".
- Неправильний вибір морфологічної форми обставини: "Я вчу уроки на столі" (за столом).

Помилки в односкладних речень:
1. Використання двусоставних конструкцій на місці односкладних.
2. Використання дієприслівниковими обороту в безособових речень: "Побачивши собаку, мені стало шкода її".

Речення з однорідними членами:
1. Використання різних частин мови в ролі однорідних членів речення: "Кімната мені подобається, тому що в ній світло, велика, чиста".
2. Включення в ряд однорідних членів слів, що позначають неоднорідні поняття: "Коли весна і ясний день, сонце освітлює всю мою кімнату".
3. Неправильне використання сурядних союзів для з'єднання однорідних членів: "Хлопчик був лобатий, але серйозний".
4. Неправильне приєднання до одного головного члена логічно неоднорідних другорядних членів: "У шафі стоять книги, на полицях лежать газети та скляний посуд".
5. Помилки в узгодженні однорідних підлягають з присудком: "Тривога і туга застигла в її очах".
6. Порушення в області однорідних присудків:
а) використання різних типів присудків як однорідних: "Море після шторму спокійне, ласкаве і грає променями сонця";
б) порушення однакового оформлення складових іменних присудків: використання різних відмінкових форм іменний частини однорідних складових іменних присудків: "Їх батько був досвідченим рибалкою і відважний мореплавець"; приєднання до однорідних дієслівним присудком доповнення, яке управляється лише одним з присудків: "Все дуже чекають і переживають за солдатів"; вживання коротких і повних форм прикметників і дієприкметників в іменний частини: "Моя кімната недавно відремонтована: побілена і пофарбована".
7. Об'єднання членів і частин різних пропозицій на правах однорідних: "Під березою ростуть гриби, ягоди, проліски розцвітають навесні". "Діти чекали батька і коли здасться його човен".

Пропозиції з вступними словами і вступними конструкціями:
1. Неправильний вибір вступного слова: "Дівчатка напружено вдивлялися в далечінь моря: напевно, на горизонті з'явиться човен".
2. Використання такого вступного слова, яке призводить до двозначності: "За словами рибалок, вночі був шторм, а тепер штиль".
3. Вживання вступного пропозиції як самостійного: "Книга - джерело знань. Як стверджують багато".

Речення з відокремленими членами:
1. Порушення порядку слів у реченнях з причетним оборотом.
- Відрив причетного обороту від обумовленого слова: "Але з деревом знову сталося нещастя: його гілки обрубали, розташовані низько".
- Включення визначається слова до складу причетного обороту: "У дівчаток спрямований погляд в море".
2. Порушення правил побудови причетного обороту.
- Побудова причетного обороту за зразком придаткового пропозиції: "На картині зображено дівчинку, яка тільки що встала".
- Вживання причетного обороту замість деепричастного: "І кожен раз, що поверталися назад, ми сідали під тополею і відпочивали".
3. Помилки в пропозиціях з відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими оборотом: "Відпочиваючи в кріслі, переді мною висить картина" Март ".

Способи передачі прямої мови. Пряма і непряма мова:
1. Об'єднання прямої мови і слів автора: "Перед війною батько сказав мені:" Доглядай за деревом і пішов на фронт ".
2. Вживання прямої мови без слів автора: "Дівчата побачили баркас:" Папа! ".
3. Змішання прямий непрямої мови: "Дідусь сказав, що в дитинстві у них був такий закон: в дні народження дарували ми тільки те, що зроблено було своїми руками".
4. Помилки при введенні цитат: "К. Паустовський говорив, що" Людина, яка любить і вміє читати, щаслива людина ".

Складні пропозиції:
1. Порушення логіко-граматичної зв'язку між частинами складносурядного речення: "Мій батько довго не забував цю історію, але він помер".
2. Використання займенника в другій частині Складносурядні пропозиції, що приводить до двозначності: "Нехай надії збудуться, і вони повернуться".
3. Помилки у використанні складносурядних спілок:
а) сполучних - для зв'язку частинСкладносурядні пропозиції при відсутності між ними протівітельних відносин: "Вчора був шторм, і сьогодні все кругом було спокійно".
б) протівітельних - для з'єднання частин складносурядного речення при відсутності між ними протівітельних відносин: "У нас у дворі росте береза, але на ній теж набухають бруньки";
в) подвійних і повторюваних: "Не те птах сів на воду, або уламки розбитої човна пливуть по морю";
г) невиправданий повтор спілок: "І раптом дівчинки побачили маленьку чорну крапку, і у них з'явилася надія";
д) невдалий вибір спілок: "Мітраше було десять років з хвостиком, але сестра була старша за".

Складнопідрядні речення:
1. Невідповідність виду підрядного речення значенням головного: "Але вони все ж дочекаються свого батька, так як рибалок обов'язково повинні чекати на березі".
2. Використання твори і підпорядкування для зв'язку частин в складнопідрядні речення: "Якщо людина не займається спортом, і він швидко старіє".
3. обважнення конструкцій за рахунок "нанизування" підрядних речень: "Парус з'явився в море як щаслива звістка про те, що з рибалками все в порядку і що дівчатка зможуть скоро обійняти своїх батьків, які затрималися в море, тому що був сильний шторм".
4. Пропуск необхідного вказівного слова: "Мама завжди мене лає, що я розкидаю свої речі".
5. Невиправдане вживання вказівного слова: "У мене є таке припущення, що рибалок затримав шторм".
6. Неправильне використання спілок і союзних слів при правильному їх виборі:
а) вживання спілок і союзних слів в середині придаткового пропозиції: "В кімнаті на тумбочці стоїть телевізор, після школи за яким я дивлюся розважальні передачі";
б) порушення узгодження союзного слова в підрядному реченні з заміщаються або визначальних словом в головному реченні: "На двох поличках - художня література, якими я користуюся при підготовці до уроків".
7. Використання однотипних підрядних речень при послідовному підпорядкуванні: "Прогулюючись по березі, я побачила двох дівчаток, які сиділи на перевернутому човні, яка лежала біля берега верх кілем".
8. Використання придаткового пропозиції як самостійного: "Дівчатка турбуються за своїх рідних. Тому так сумно дивляться вони в далечінь".

Бессоюзное складне речення:
1. Порушення єдності конструкцій однорідних частин в складі безсполучникового складного речення: "На картині зображено: ранній ранок, тільки встає сонце".
2. Розкладання частин безсполучникового складного речення на самостійні пропозиції: "Одягнені дівчинки просто. На них літні ситцеві сукні. На голові у старшій хустку".
3. Одночасне використання бессоюзной і союзної зв'язку: "Одяг на дівчаток проста: яка постарше з хусткою на голові, в синій спідниці і сіркою кофті, молодша без хустки, в фіолетовій сукні і темно-синій кофтині".

Складне речення з різними видами зв'язку:
1. Порушення порядку проходження частин пропозиції: "Хвилі ще піняться, але біля берега заспокоюються; чим ближче до горизонту, тим море темніше, і тому у дівчаток є надія, що батько повернеться".
2. Використання займенників, що призводять до двозначності: "Ми бачимо, що ліжко у дівчинки не заправлена, і вона підтверджує, що дівчинка тільки що встала".