Терміни китайською. Семантика наукової термінології у китайській мові (на прикладі термінів фізики елементарних частинок)

ВУ, осяяння, усвідомлення. Прекрасний Перли використовує це слово для позначення Осяяння, Просвітлення тощо, таким чином воно є еквівалентом японського саторі; однак той факт, що для позначення просвітління він використовує ще інші терміни, такі як Бодхі та Ануттара-Сам'як-Самбодхі, а також деякі китайські переклади цих термінів, наводить мене на думку про те, що первісне осяяння, яке є справжньою метою цієї книги, хоч і тотожно за природою Вищому Просвітленню, може відрізнятися від нього за ступенем чи незмінністю. Загальновживане японське сатори теж означає щось менше, ніж Вища Просвітління. У деяких місцях Прекрасний Перли також використовує ВУ у менш піднесеному значенні "пробуджувати" і "ставати миттєво усвідомлюючим" і т.д. Я використовував слова Пробудження, Осяяння, або Просвітлення скрізь, де ВУ вживалося у своєму основному значенні, та індійські слова з тим самим значенням, що й Бодхі, скрізь, де вони зустрічалися в тексті.

ДАТ, спосіб чи шлях. У цій книзі воно не використовується у своєму точному даосистському сенсі, такому як Сила або Дух, що керує та охоплює всесвіт, крім діалогів, де говорить даос; але часто використовується абстрактно для позначення Шляхи Будд, Шляхи Просвітлення, Шляхи Дзен і т.д. Воно також використовується у більш конкретному сенсі для позначення способу, методу або шляху.

К'юн, шунья, Шуньята, порожній, порожнеча, вакуум, нематеріальний, нематеріальність. Це фундаментальна для всієї Махаяни буддизму концепція, хоча точні її визначення різняться відповідно до кожної школи чи секти. Згідно з Чаньською школою, тільки розум є реальним. Він є порожнечею зовсім не в тому сенсі, що він вакуум, а в сенсі, що він не має власних характеристик і тому не може сприйматися почуттями як те, що має форму, розмір, колір тощо. Явища порожні тому, що всі вони є тимчасовими створеннями УМА, який має чудову здатність виробляти в собі всілякі типи явищ. Як розумові створіння є природно порожніми, чи неречовими.

СІН, розум, серце. Термін постійно зустрічається в тексті, іноді у значенні "його розум", "ваш розум" і т.д., а іноді в значенні РОЗУМ, який є фактично синонімом Реальності, Абсолюту і т.д. Він також застосовується для позначення мети використання розуму, приблизно у сенсі "думати", "знати", "усвідомлювати" і т.д. Отже, він може означати РОЗУМ, чийсь розум, ментальні процеси, мислення, думки тощо; або мати основне китайське значення - "серце"; більше, навіть тоді, коли він вживається у значенні "розум", він багато в чому має на увазі той зміст, який представники Заходу розуміють під словом "серце". Він має відтінки та півтони, близькі за змістом до таких слів, як підсвідомий, розум, що працює на підсвідомому рівні, і (так би мовити) душа. Ієрогліф Сін може іноді припускати кілька значень одночасно; Традиційний пропуск будь-якого особистого місце-майна в китайському тексті щоразу має на меті встановити тотожність між "нашими розумами" і УМОМ.

СІН, ПІН СІН, ЦЗИ СІН, первісна природа, власна природа, особиста природа. Нас вчать тому, що ми володіємо ідентичною природою, природою порожнечі (нерозрізнена нематеріальність). Коли ми Озорені, ми відчуваємо нашу власну природу саме такою; ми розуміємо, що в нас немає і, мабуть, не може бути ніякої іншої природи, проте вона є нашою власною не в сенсі мого чи вашого, а в сенсі приналежності всім. На цьому сліди егоїзму, що тягнуться з минулого, поступаються місцем безмежному співчуттю до тих, хто досі ще думає, що є речі, які мають бути придбані або втрачені і хто, отже, бореться проти "вас" або "його" заради "я", яке не відрізняється від протиставних "ви" або "він".

ТІН або САНВЕЙ або САМОТІ, самадхи, споглядання нашої споконвічної природи - Споконвічно Існуючого Розуму. Однак там, де ТІН означає другий із трьох методів навчання - дисципліни, зосередження та мудрості - я перекладав ТІН як дхьяну.

ТЬІ та ЮН, сутність та прояв. ТІІ - це універсальна субстанція розуму, безформна, нематеріальна, несприймається. ЮН - це її функція, за допомогою її створюються або можуть бути створені всі види явищ у відповідь на запити людей, що відчувають. Коли людина запитує цю ЮН, може вільно користуватися розумом; він стає здатним повністю все усвідомлювати, залишаючись нічим не заплямованим.

ФА, Дхарма, або Дхарма. Дхарма може використовуватися як синонім Абсолюту, Закону Всесвіту, Буддійської Доктрини, Правильного Переконання, Правильного Дії тощо. Без великої літери "Д" дхарма означає будь-який чи всякий вид явищ - речі, ідеї, сили, складові частини речей, нескінченно малі "моменти", які об'єднуються, утворюючи одну мить думки, одиниці, подібні до атомів, з яких, як вірять тхеравадінські буддисти , складаються явища і т.д. до нескінченності. Прекрасний Перли використовує термін ФА в деяких зазначених значеннях, а також у його суто китайському значенні як метод або щось на зразок суфікса, який можна іноді опустити. Взагалі, у всій цій книзі, я використав заголовну букву "Д" там, де слово означало щось подібне до Універсального Закону Доктрини Будди, і маленьку "д" там, де воно означало щось на кшталт "речей". Там, де це було необхідно, я вставляв у дужках англійський переклад.

ЧАНЬ, або ЧАНЬ-НА, дхьяна, або медитація, що означає стриманість від неправильного мислення, тобто від плюралістичного або дуалістичного мислення і т.д.

ЧАНЬ ТІН, дхьяна, самадхі.

ЧІ та ХУІ, Джняна та Праджна, чиста свідомість та прониклива мудрість. Хуї іноді вживається у значенні знаючих і розуміючих речей у звичному значенні цих слів, іноді у значенні Праджни, Вищої Мудрості, яка відкриває нам нашу власну природу, порожнеча (нематеріальність) якої реальна, і водночас дає можливість усвідомити дрібні відмінності у формі. Прекрасний Перли іноді вживає індійське слово "Праджна" в китайському тексті, в тих випадках, де воно стає одним із багатьох синонімів, що відображають різні аспекти Абсолюту, Реальності.

ЧИХ ТЬО, звільнення. Прекрасний Перли використовує його як синонім Осяяння чи, скоріше, щоб позначити природний результат Осяяння; воно відбувається раптово, як вода, яка після поступового нагрівання раптово закипає.

ШЕН та ФАН ФУ, святі та звичайні (прості) люди. Ці терміни вживаються відповідно для позначення тих людей, які є Осяяними, і які ними не є, тобто Будд і істот, що відчувають, але зрозуміло, що реальної різниці між ними немає, тому що всі вони мають одну і ту ж природу; різниця полягає лише в тому, що ШЕН, або святі, усвідомлюють свою власну природу, тоді як ФАН ФУ, або звичайні істоти її ще не усвідомили.

СЛОВНИК САНСКРИТСЬКИХ ТЕРМІНІВ

(Всюди, де Прекрасні Перли явно ухиляються від значень, даних внизу, вони можуть бути зрозумілі з тексту).

АВІДДЯ, початкове невігластво, незнання нашої справжньої природи.

АНУТТАРА-САМ'ЯК-САМБОДХІ, див. САМ'ЯК-САМ-БОДХІ.

АСАМСКРТА, що не належить непостійному, у вей.

АСУРА, те саме, що Титан або занепалий ангел.

АЧАР'Я, вчена, ерудована людина - вираз поваги.

БОДХІ, Просвітлення, повне Осяяння.

БОДХІКАЙЯ, Тіло Абсолюту, яке розглядається як результат Просвітлення.

БОДХІМАНДАЛУ, місце або сфера, де може бути досягнуто Просвітлення.

БОДХІСАТТВА, (1) майбутній Будда, (2) духовна людина, яка відмовилася від негайного вступу до Нірвани для того, щоб допомогти іншим увійти до неї, (3) щирий послідовник Шляху.

Будда (1) Людина, яка досягла Просвітлення, (2) синонім Буддакаї або Абсолюту.

БУДДАКАЙЯ, Абсолют, що розглядається як стан Буддовості.

БХУТАТХАТА, Абсолют, що розглядається як загальне лоно.

Ваджра, алмазний, дуже твердий; використовується у значенні непорушний, реальний, граничний.

Ваджраяна, школа буддизму Махаяни, поширена в Тибеті та Монголії, на Заході широко відома як ламаїзм, де її доктрини та практики багато в чому неправильно розуміються.

ВІНАЙЯ, дисципліна, яку дотримують буддійські ченці.

ВІР'Я, старанність.

ГАТХА, вірш, зазвичай священний.

ДАНА, (1) милостиня чи дари, що даються з релігійних чи благодійних мотивів, (2) відступ.

ДІВАКАННЯ, група молодших жіночих божеств.

ДХАРМА, (1) Доктрина Будди, (2) Універсальний Закон, (3) метод чи шлях, (4) сутність будь-якого типу – річ, ідея, концепція тощо.

ДХАРМА-ДХАТУ, Абсолют, тобто. Дхарма-сфера.

ДХАРМАКАЙЯ, Дхарма-Тіло, або Абсолют, що розглядається як Кінцева Реальність, з якою Будди чи Просвітлені люди є одним і нероздільним.

ДХ'ЯНА, глибока абстракція, в яку не можуть проникнути неправильні думки, перекладається китайською як Чань або Чань-на і японською як Дзен, від неї бере свою назву Чаньська (дзенська) Школа буддизму.

КАРМА, причинний процес, що пов'язує кожну дію з попередніми та супутніми причинами та з результатами, які мають випливати з нього.

Клеша, забруднення, пристрасть і т.д.

Кшанті, помірність.

МАХАПАРІНІРВАНА, кінцева Нірвана. (Нірвана може бути досягнута в цьому житті; кінцева Нірвана слідує після смерті).

МАХАЯНА, один із двох великих поділів буддизму; вона поширена у північних країнах Азії - Китаї, Тибеті, Японії тощо.

НІРМАНАКАЙЯ, Тіло Трансформації, в якому Будди і Бодхісаттви приймають властивості, подібні до властивостей звичайних людей з метою звільнення таких людей.

НІРВАНА, кінцевий стан, до якого входять люди, стаючи просвітленими, їх не пов'язує свідомість помилкового его.

ПАРАМІТА, способи досягнення далекого берега, за допомогою яких входять до Нірвани; їх всього шість, необхідні цієї мети.

ПРАДЖНА, найвища мудрість, трансцендентальна мудрість і т.д. Цей термін використовується також як синонім універсальної "субстанції".

ПРАТЬЄКА-БУДДА, людина, яка досягає Просвітлення і не йде далі проповідувати Дхарму.

ПРЕТА, голодний, роздратований хибними надіями дух, введений шкідливою кармою в той сумний, але тимчасовий стан.

САМАДХІ, стан повного відходу розуму від навколишнього, результат виконаної медитації; воно полягає в чистому спогляданні нашої первісної природи, або розуму.

САМБОДХИ, Вище Просвітлення.

САМБХОГАКАЙЯ, тіло, у якому Просвітлені люди користуються нагородами звільнення від світських речей, і у якому можуть постати перед іншими людьми у нереальній формі.

САМСАРА, сфера відносності, швидкоплинності та ілюзії в протилежність сталості та спокою Нірвани.

САМСКРТА, що відноситься до непостійного, ювей.

САМ'ЯК-САМБОДХИ, Вище Просвітлення.

СІДДХІ, надприродна сила.

СКАНДХА, компонент особистості; їх п'ять.

СУТРА, книга, що містить справжнє вчення Будди. (Цей термін використовується лише іноді для позначення священної книги, авторство якої прямо не приписується Будді).

ТАТХАГАТА, (1) термін, що використовується для позначення Будди, буквально - Так-Приходити, Той-Хто-Таким, Той-Хто-Такістю; (2) Такість всіх Дхарм.

ТРИПІТАКА, повне зібрання буддійських Писань.

УПАСАКА, мирянин, який живе згідно з певними суворими правилами.

ХІНАЯНА, один із двох поділів буддизму; поширена у південно-східній Азії.

Шастра, священний трактат, а також коментар до сутри.

ШИЛА, повчання, мораль, що дотримується буддистами.

ШРАВАКА, слухач - людина, яка наближається до Дхарми як результат того, що він слухає те, що вона проповідує.

Зеніт, надір та вісім точок по компасу.

Звільнення від Самсари, кола нескінченних народжень та смертей завдяки входженню в Нірвану. Однак вище вчення Махаяни, як видно з цієї книги, вказує, що Нірвана і Самсара - це одне, і що Осяяна людина бачить їх так.

Китайські слова "тун у", перше з яких означає "раптовий", а друге ідентично японському слову "саторі".

Оманливі думки - це думки, що створюють двоїстість протилежностей, таких, як любов і ненависть, різницю між "я" і "іншою" і всі незліченні процеси мислення, що походять від неосяяних умів.

Чиста Земля (Сукхаваті) - безпосередня мета незліченних китайських, японських, корейських і в'єтнамських буддистів, які уявляють її собі як Землю Будди, створену в результаті жалібної обітниці, даної Буддою Амідою заради порятунку всіх істот, що відчувають, які вірять у нього. У тій землі люди, які ще не підготовлені до Нірвани, готуються Буддою для цієї граничної стадії. Є інші буддисти, котрим Чиста Земля є символом Дхармакайи, очищеного розуму тощо. Хоча деякі західні буддисти писали з презирством про "чистоземельну" форму Буддизму, існує достатньо даних, які свідчать про те, що його методи часто ведуть до Озоріння. Символи, які він використовує, означають ті ж істини, які навчає Школа Дзен, і пропонує більш легкий підхід для деяких типів людей. Постійне повторення імені Будди Аміди разом із правильною розумовою практикою, є лише інший спосіб досягнення повного зосередження і входження в самадхи. Д-р Д. Т. Судзукі та інші відомі авторитети в Дзен засвідчили це.

Початкова природа, власна природа, своя природа (пен син і цзы син) означає те саме. Перепустка в китайській мові таких слів, як "ваш", "його" і т.д. допомагає читачеві запам'ятати, що власна природа всіх істот, що відчувають, одна і та ж.

Шість станів смертної істоти або шість сфер - це народження на небесах (богами), народження асурами (напівбогами-демонами), народження людьми, тваринами, претами (голодними духами) або народження в пеклах. Все подібне до цього є тимчасовими умовами, хоч і різної тривалості, і жоден із цих станів не є справжньою метою буддистів, оскільки навіть у жителів вищих небес існує небезпека знову бути скинутими вниз через поворот Колеса Самсари.

Кажуть, що Самсар складається з трьох типів світів - світів бажання, таких як цей; світів форми, де немає бажання; та світів безформності.

Буддакайя (Тіло Будди) - інше назва Дхарма-кайи - нерозділене "Тіло", в якому Будди і всі інші істоти є єдиним з Абсолютом. Всі з нас мають це "Тіло", але до осяяння не усвідомлюють його.

Акт сприйняття, будучи проявом своєї природи кожного, триває незалежно від присутності об'єктів сприйняття.

"У джан" може бути перекладено як чистий, незабруднений, чистий і т.д. Я віддаю перевагу більш дослівному і образному терміну "чистий", тому що він так добре підходить для аналогії з поверхнею дзеркала. Дзеркало може відображати всі види форм і при цьому залишатися без жодної цятки, бо воно абсолютно байдуже до того, що відображає. Наші уми, очищаючись, стають так само несприйнятливими до плям. Необхідно додати, що з точки зору буддистів пляма - це пляма, від чого б вона не походила - від того, що ми називаємо добром, або від того, що ми називаємо злом.

Алмазне Тіло – інша назва Буддакайї – те “Тіло”, яке символізує єдність власної природи кожного.

Мається на увазі споконвічне невігластво, причина всіх наших блукань у колі Самсари, в якому воно приховує від нас факт нашої Природи Будди і веде нас у подвійність любові та ненависті, добра і зла, існування та не-існування тощо. Осяяння означає розсіювання темряви цього невігластва.

Примітка 10.

Коротке значення слів "ті" та "юн" ("сутність" і "прояв") дано в переліку китайських слів особливої ​​труднощі, що наводиться після цих приміток. Ці два слова мають велике значення для розуміння Чань (Дзен). "Сутність" часто порівнюється з лампою, а прояв із її світлом; перша була б марною, якби не виявлялася, виробляючи світло; останнє не існувало б без першої. Як уже пояснювалося, "сутність" означає незбагненну та невизначену Реальність, яка є істинною природою кожного, а "прояв" означає її безмежну здатність виробляти будь-який вид енергії, форми тощо.

Подекуди в цьому тексті я іноді перекладав "тін" як "самадхі", але трійцю "чи тин хуей" зазвичай перекладав як "дисципліна, зосередження та мудрість".

"Чистота" означає щось набагато більше, ніж моральна чистота, яка, як правило, мається на увазі під цим словом в англійській мові; вона означає свободу від ВСІХ уподобань і розрізнень до чого б там не було; вона була б зіпсована прихильністю до добра так само, як і прихильністю до зла.

Коли відсікаються пам'ять та мрії, минуле та майбутнє перестають існувати. Сьогодення, звісно, ​​існує у строгому розумінні, порівняно з двома іншими, але воно не є СПРАВЖНІМ, поза думками щодо минулого та майбутнього. Стан розуму Осяяної людини не залежить від тимчасових стосунків.

Дослівно, "усвідомлення" терплячої здатності переносити споконвічно існуюче "анутпаттікадхармакшанті". Цей санскритський термін Махаяни означає "терпляча здатність переносити, що тягне за собою занурення в незворушну Реальність за межами народження та смерті". Праджнапараміт Сутра визначає це як "непохитну відданість невідступній вірі в Бхутататхату, яка свобода від відносності і не є предметом ні для творення, ні для руйнування".

Дхармакайя - це той бік Будд (і, потрібно тільки усвідомити це, зрозуміти) істот, що відчувають, в якому вони не відрізняються від Абсолюту. Звідси вона може бути розділена п'ять видів. П'ять різних назв, даних у цьому тексті, - це назви однієї Дхармакайї, які даються залежно від п'яти різних проявів чи п'яти точок зору.

Дхарма-Природа - звичайний переклад санскритського терміна Дхармата, який відноситься до природи, що лежить в основі всіх речей, і тому тісно пов'язаний за змістом, якщо навіть не збігається зі словом Бхутататхата. Це життєво важливе в Махаяні поняття навряд чи відомо Буддизму Хінаяни.

Це має, звичайно, означати Дхармакайю, чисту і просту, яку більше не дивляться з різних точок зору.

Деваканайя, або апсара, це вид молодшої богині, обдарованої чудовим голосом.

Три отрути, які створюються початковим невіглаством, - це бажання, гнів чи пристрасть, і незнання індивідуумом його справжньої природи. Від цих трьох отрут виникають по черзі всі ті думки чи вчинки, які пов'язують нас міцно із Самсарним Колесом переродження.

Буддисти, які відвернулися від світу і шукають притулку в порожнечі, прагнуть стану, який не такий високий, як стан, яким слідують послідовники Чань (Дзен), Ваджраяни та деяких інших шкіл, - стан, що не вимагає відходу від світу, але сприймає світ і все інше, як Нірвану. Це має на увазі спокійне споглядання потоку постійно змінних форм, що супроводжується знанням того, що жодна з них не реальна (нічого, що має сприйматися) і станом розуму, непроникним для можливості бути заплямленим.

Тобто. не з умами, подібними до блоків з дерева або каменю, а з умами вільними від того, щоб робити відмінності між цим і тим, вільними від концепцій, понять, суджень, оцінок, симпатій, антипатій і всього іншого.

У китайському тексті слово "чао" вживається і в значенні "відбивати", у першій аналогії, і в значенні "сяяти" - у другій.

Майтрея - ім'я Бодхісаттви, який стане Буддою і наставлятиме істот ери, наступної відразу за нашою.

Вчення про знищення, яке передбачає попереднє народження чи створення знищеної речі, є опозиційною буддистом усіх шкіл. Хвилі моря піднімаються і опускаються без будь-якого додавання чи спадання з моря. Форми можуть приходити і йти, але чудова сутність реальності не збільшується, не зменшується; нічого не є створеним чи народженим; ніщо не перестає існувати.

Невігластво і все, що випливає з нього, вичерпне, тоді як мудрість і реальність, яка стає видимою у світлі мудрості, невичерпні.

Шкідливі явища означають ті явища, які причинно зумовлені і тому минущі. Корисні явища нічим не обумовлені та постійні.

Розум, що дає витік - це розум, що постійно втрачає істину, яку він не вміє вмістити, тобто розум, що помиляється, і досі тримається Самсарного кола. Термін " витік " може означати вихід, тобто. ті реакції, які є результатом того, що розум заплямований уподобаннями.

Див. примітку 17.

Махаяністи часто вживають термін "Будда" як більшою чи меншою мірою синонімом Абсолюту, і саме в цьому сенсі його використовує Прекрасні Перли; але тут слово вживається в більш поширеному значенні Просвітленої Людини, яка, після Осяянь, проповідує істотам, що відчувають.

"Вчення" означає проповідування Дхарми згідно з Писаннями; "Передача" означає проповідування або повідомлення інтуїтивного розуміння істин, відкритих шляхом безпосереднього пізнання, а отже, незалежних від Писань. У деяких випадках Передача може відбуватися в мовчанні, як, наприклад, з Владикою Буддою, коли він зірвав квітку і показав її учням, після чого Кашьяпа, який традиційно вважається першим Чаньським (Дзен) патріархом, висловив усмішкою своє розуміння істини, переданої цим жестом.

"Ю вей" та "у вей" - терміни, що використовувалися спочатку Даоськими мудрецями; вони дуже складні для перекладу. Діяльність і не-діяння (у сенсі навмисної діяльності) - це слова, які мають на увазі лише один аспект всього їхнього значення. Тут вони використані широкому значенні "мирської" і "пограничний", тобто. "що відноситься до області тимчасових явищ" і "що відноситься до вічної реальності".

Будда досяг Нірвани під час свого Просвітлення та Паринірвани (Вищої Нірвани) у той час, коли він залишив своє фізичне тіло, набуте до Просвітлення. Весь уривок означає те, що з початку свого пошуку до кінця свого життя Владика Будда ніколи не заперечував світ явищ і не вважав своє досягнення Нірвани якимсь досягненням; бо, оскільки Нірвана і Самсара є двома аспектами однієї існуючої реальності, нічого заперечувати і нічого досягати - Просвітлення є переживанням розуму, який виявляє те, ким ми завжди з самого початку.

Деякі буддисти вірять у існування справжніх пекель як станів, в яких люди з великою кількістю поганої карми страждають, поки не звільняться від своєї (поганої) карми, але вони ніколи не розглядають їх як місця вічних мук! Інші розглядають слово "пекло" як фігуральний вираз, що означає всі страждання в цьому житті або будь-який інший, які є результатом поганої карми.

Слова, перекладені як "створення та руйнування", це "чий хуаї", які є перекладом санскритських термінів "віварта та самварта". У Махаяні цикл існування має чотири стадії – освіту (віварта), існування (віварта-сіддха), руйнування (самварта) та порожнеча (самварта-сіддха).

Тобто. п'ять типів свідомості, пов'язаних з нашими тілесними органами почуттів, інтелектам (мановіджняна), розрізняючою свідомістю (кліста-мановіджняна), яка веде до мислення з погляду свого і чужого і т.д., і скарбницею свідомості (алапавиджняна), від якої походять насіння чи зародки інших типів свідомості.

"Трікайя" означає Потрійне Тіло Будди (і, можливо, всіх людей, що відчувають). Дхармакайя – це той аспект Будди, в якому він є єдиним з Абсолютом; Самбхогакайя, або Тіло Винагороди, - це той духовний стан, в якому, хоч і не конкретно, Будда бачиться як володіє індивідуальними характеристиками (подібно до образу уві сні); Нірманакайя, або Тіло Перетворення, це тіло, таке ж конкретне, як тіла інших людей, що відчувають, яке Будда використовує для того, щоб завершити звільнення інших. Звичайно, відмінності між одним тілом та іншим лише відносні.

"Правильне відчуття щодо об'єкта, що споглядається" - одне з багатьох тлумачень самадхи.

"Здебільшого непостійне" - це переклад важкого терміна "у чу пен". Оскільки об'єкти немає своєї власної індивідуальної природи, вони непостійні; вони з'являються тимчасово, тільки у відповідь на супутні причини, що виникають, і припиняються, коли припиняються ті причини. Таким чином, все пускає коріння у мінливість, включаючи поняття Трикайї. Справжня сутність і природа Трикайї відноситься до постійного, в якому поняття "три" та "тіла" не дійсні.

Реальне Будда-Тіло, звичайно, не є зовсім ТІЛОМ і не розділимо на два чи три. Це Реальність, Безформність, Необумовлене, Дхармакайя з двома рештою кайя(ми), ввібраними нею.

Фактично ми ніколи не були відокремлені від реальної Буддакайї, але ми не можемо усвідомити це, поки ми засліплені ілюзією.

Тут термін "Будда" є синонімом "Буддакайї". Абсолюту.

Див. примітку 36.

Кажуть, що п'ять скандх є складовими того, що здається нашим его. Їхні санскритські назви - рупа, ведана, саньяна, самскара та віджняна. Форма означає будь-яку форму, розумову чи матеріальну, яка входить у поле нашої свідомості. Відчуття означає миттєве усвідомлення тих форм, з яких ми "вбираємо в себе". Потім слід сприйняття їх різної природи, що веде до спонукань (вольових актів), заснованих на оцінці кожної форми як хорошої чи поганий, приємної чи неприємної. Свідомість - це назва, дана сумі тих розумових активностей та індивідуальних розумових характеристик, які з'являються та зберігаються в результаті цього процесу.

Тобто. ті впливи, які роздмухують пристрасті - придбання і втрата, наклеп і звеличення, хвала і осміяння, смуток і радість.

За порадою мого друга, покійного Пун Індата, я виправив те, що виглядає як помилка у надрукованому блоці, змінивши "лін шоу-чун шен" на "лін-на шоу-шен". У будь-якому випадку, зміст цілком зрозумілий із контексту.

Див. примітку 7.

Список десяти вад трохи різниться у різних текстах Махаяны. Однак пороків тіла завжди три, мови - чотири, і розуму - три. Відмінності зазвичай зустрічаються у категорії вад мови.

Негативний підхід до десяти чеснот вказує на те, що коли досягаються вищі стадії шляху, чіпляння за чесноту є такою ж перешкодою, як чіпляння за порок.

Це стосується середини того місця у книзі, яке (позначено під цифрою 7).

Тобто. думки, що стосуються Будди, Дхарми, Сангхі, (правил поведінки, милостині і заслуги. Хоча деякі (Вчителі радять своїм учням допускати ті думки як (можна частіше, зрештою, вони повинні бути відкинуті (разом з усіма іншими типами концептуального мислення)).

Утримання від мислення не означає тупість, (подібну до трансу, але означає сяючий стан (розуму, в якому усвідомлюються деталі всіх явищ, однак, без (оцінки або прихильності).

Інакше кажучи, ми завжди, від початку, були потенційними Буддами.

Відмінність між Осяяним людиною і неозаренным - це розбіжність у природі, лише успіх чи невдача у розумінні спільної всім природи.

Згідно Махаяне, Нірвана і Самсара (стан, в якому ми є суб'єктом забруднення кльошою) нероздільні. Тому не існує такої речі, як покидання Самсари для того, щоб увійти до Нірвани.

"Самадхи універсальності", якщо перекласти дослівніше, буде самадхі однієї дії. У цій одній дії з'єднані можливості тіла, мови та розуму. Тому спільна ідея – ідея того, щоб дотримуватись одного напряму. Це самадхи, що веде до усвідомлення, що природа всіх Будд ідентична.

Сприйняття не припиняється, тільки немає більше ніякого поділу на сприйняття і процес сприйняття або процес сприйняття і об'єкт сприйняття.

Вираз "інші Будди" нагадує нам, що якби могли бачити себе такими, якими ми є насправді, ми б дізналися, що ми також Будди.

Бодхікайя, Буддакайя і Дхармакайя є синонімами, будь-який з яких може бути використаний у відповідному контексті. Буквально Бодхікайя означає Тіло Просвітлення.

Калі-юга - назва, дана нинішній ері, а саме ері заходу сонця нашого розуміння Дхарми.

Рахула – син Будди Шакьямуні, якого іноді вважають творцем езотеричного Буддизму.

"Граничне" тут і в попередніх місцях використовується в значенні "абсолютного" - термін, який Прекрасний Перли використовує в помірних кількостях через побоювання, що він буде зрозумілий як протилежність "відносному" і створить, таким чином, дуалістичне мислення.

Тут це є нагадуванням, що порожнеча є нічим, а чудовою сутністю, позбавленою власних характеристик, проте здатної виявлятися в будь-якому вигляді форми.

Це згадка тих місць Алмазної та Лотосної Сутр, у яких йдеться про Будди, які пророкують майбутнє досягнення буддовості своїх учнів. Наприклад, Будда Діпамкара передбачив досягнення Буддови Шакьямуні.

Згадка фундаментального Чанського догмату, взятого з Алмазної Сутри, який стверджує, що Татхагата нічого не досяг своїм Просвітленням і що у нього не було Дхарми, яку він міг би проповідувати. Це означає, що Просвітлення замість зміни нашого стану розкриває нам те, чим ми завжди були; і що внутрішня істина Дхарми може бути виражена словами. Тому Татхагата використав відносні істини заради непросвітлених людей.

Чієн Чоу, нині званий Чієн Оу, розташований в Провінції Фуікен.

"Ідіть і відпочивайте" - Чаньська ідіома, що означає "ви повинні зосередити свої думки на спокої". Чаньське формулювання містить ідею "Іти до себе", тому приказка є прямою вказівкою на розум.

Місяць символізує Просвітлення, а вода у ставку – власну природу. Сенс цього: "Як можна спіймати Просвітлення?"

Тут, як і багато разів, слово "Татхагата" використовується з подвійним змістом, або принаймні зі змістом, що має одне з двох тлумачень, оскільки вони рівнозначні між собою: 1 - Будда Шакьямуні (Гаутама) як втілення Такості; 2 - сама Такість чи Абсолют.

Майстер вказує прямо на Розум, який всеосяжний і всюдисущий.

Фа Мінг переплутав китайський еквівалент слова Сідхам (Санскритський алфавіт) з терміном, що означає Сарватхасіддху (людина, яка усвідомила кожне бажання, також звану Шакьямуні).

Існують три розділи Буддистського Канону: 1 – проповідь, що приписується самому Будді; 2 – монастирські правила; 3 - коментарі, філософські та метафізичні роботи, складені іншими.

Питання було розраховане на те, щоб упіймати Прекрасних Перлів, тому що на десять тисяч буддистів немає жодного, хто б знав чи надавав важливості відповіді. Амітабха Будда розглядається як символ Нескінченного Співчуття та Безмежного Світла; він рідко розглядався як історичний персонаж. Негайна відповідь Прекрасних Перлів свідчить про його величезну ерудицію. Чаньські Майстри не обходилися без книг з самого початку так само, як деякі люди на заході мають схильність до роздумів. Вони не можуть обходитися без книг, коли їм потрібна необхідна кількість попереднього знання, щоб перейти писання шляхом безпосереднього досвідченого знання. Не дивно, що Фа Мінґ був уражений несподівано продемонстрованою ерудицією.

Три отрути - це: (неправильне) бажання, гнів та невігластво. Три загальні заповіді - це: 1 - формальне склепіння з п'яти, восьми та десяти повчань, загальний для всіх буддистських шкіл; 2 - все, що потрібно робити зі співчуття; 3 - все, що потрібно робити задля звільнення людей, що відчувають. 2 і 3 можна також розглядати як продовження кожного з десяти настанов у 1. Наприклад, не вбиваючи, ми виявляємо співчуття і не втручаємося в життя, що йде до звільнення.

Північна Чаньська Школа, яка занепала в Китаї через кілька століть після створення Чаньської Школи, вірила в поступове Просвітлення. Південна Чаньська Школа, також відома як Школа Хуей Нена, або Південна Школа, надає особливого значення раптовій природі Просвітлення, і це якраз становить центральну тезу вчення Прекрасних Перлів.

Коли Осяяна людина їсть або спить, на відміну від мирянина, який дозволяє собі задоволення проводити відмінності, вона не розрізняє нічого.

Це стосується людей, які знають сутри напам'ять, але нехтують практикою та тренуванням.

Розум є Буддою, але ми не повинні ні за що чіплятися, бо чіпляння за істину втягує нас у дуалізм виключає його протилежності. Ті, хто досягли мовчазного впізнавання своєї власної природи, не зберігають концепцію існування чи неіснування того чи цього. Термін "дияволи", який сильніший, ніж усі терміни, що використовувалися для опису інших категорій заблукалих людей, можливо, означає те, що підійти так близько до істини, а потім збитися зі шляху, гірше, ніж бути просто тупим і неосвіченим.

Чаньська ідіома, що відноситься до тих, хто байдужий до зовнішніх (форм) і не шукає їх.

Будда, Дхарма та Сангха взяті разом для позначення Будди, Доктрини та Монашого Ордену; для деяких вони є позначенням Абсолюту, Універсального Закону та ордена Бодхісаттв та Архатів; але для посвячених, подібно до Прекрасної Перли, вони означають Три Аспекти Однієї Істини.

Це головний день Школи Хуа Йень (Кегон).

Значення Чаньської ідіоми: "Досліджуйте те, що змушує затримуватися вас тут так довго; йдіть і дбайте про свої уми!"

Тобто. просто йдіть і зосередьте свої думки на спокої.

Буквально: "... Брама Праджни, яка виявляє порожнечу триколісної умови всього милостині (дані)".

Єдиний засіб виразу - засіб вираження Будди, на противагу трьом засобам вираження Шравак, Пратьєка-Будд і Бодхісаттв.

Тобто. я залишив усі прихильності до знаходження в якомусь місці, чи мій розум не дотримується нічого – тому, де мені зуміти зібрати людей?

Якби він зрозумів сам себе, він розділив би таким чином своє неподільне ціле на суб'єкт та об'єкт. Майстер зробив усе від нього залежне, щоб навчити відвідувача, але останній виявився нездатним отримати глибоке значення з його слів.

У Вималакірті Нірдеша Сутрі це пов'язується з нагодою, коли Субхуті, один із учнів Будди, постукав у двері Вімалакірті і попросив у нього їжі, Апсака говорить ті ж слова, щоб навчити свого відвідувача. Зазвичай ченці буддистів уникають єретиків, щоб утримати себе і не потонути в єресі; вони хвалять тих, хто подає милостиню та вважають їх господарями "сфер щастя"; вони чіпляються за ідею, що ті, хто роблять пожертвування ченцям, ніколи не впадуть у три порочні стани існування; вони вшановують Будду і захищають Дхарму; і вони приєднуються до Ордену, сподіваючись досягти звільнення. На рівні відносностей всі ці ідеї та дії чудові, але є відносностями. Розвиток універсального розуму, який один може дати їм можливість досягти їх мети, вищий за такі дуальності. Слова Вімалакірті означають те, що він вважає Субхуті досить просунутим для того, щоб почати підніматися вище за всі концепції, що включають дуальність; бо, інакше, він ніколи не досягне мети у своєму пошуку Бодхі. Шість єретиків – це шість почуттів; хоча вони постійно вводять нас в оману, ми не повинні тікати від них, щоб знайти Абсолют де-небудь в іншому місці. Іншими словами, ми повинні усвідомити Абсолют із самої середини відносностей та протилежностей.

Тобто. через прихильність до реальності его та його об'єктів. Питання було поставлене з посиланням на сказане в тій частині тексту, яка позначена під цифрою 19 "Необхідних Воріт до Істини".

Після сходження на престол принца держави Чи, міністр, призначений ним, правив народом так погано, що ситуація швидко погіршилася. Новий міністр, призначений на його місце, спочатку вилаяв принца словами, про які тут йдеться, а потім служив йому вірно і повернув країні процвітання.

Посилання на уривок з Вімалакірті Нірдеша Сутри - "Манчжушрі сказав Вімалакірті: "Ми всі говорили про входження до недвійного Дхарма-Ворота в Просвітління. Добра Людина, якраз зараз ви нам проливаєте світло на Вхід Бодхісаттв у недвійні Дхарма-Ворота. "Вімалакірті зберігав мовчання. Тоді Манчжушрі підніс його, сказавши: "Чудово! Чудово! Те, що не висловити ні сказаними вголос, ні написаними словами, є справжнім входом у недвійні Дхарма-Ворота”.

Існує десять стадій, якими Бодхісаттви йдуть до Буддової.

Винайський Майстер розрізняв і було зрозуміти що розуміють ті, хто усвідомив Мудрість Будди.

Асамкхейя кальпа означає незліченну кількість вічностей. Іноді кажуть, що Бодхісаттва для свого розвитку Будди потребує трьох з них.

Ця медитація відповідає "Досконале навчання" Тьєн-Тайської Школи і взята з Шастри Нагарджуни по Праджнапараміта Сутрі: вона пояснює доктрину, викладену в цій шастрі "Єдиного Розуму і трьох аспектів мудрості". Практика призначена для тих, у кого гостре коріння (високий ступінь духовності). Вона вчить тому, що споглядання одного аспекту мудрості має на увазі одночасне споглядання всіх трьох її аспектів. Три характеристики ілюзорного існування – створення, утримання та руйнування – переходять таким чином у три аспекти мудрості. Той самий результат досягається через Тьєн-Тайське потрійне медитаційне навчання порожнечі, нереальному і середині. Це "Довершене навчання" Тьєн-Тайської Школи протилежно поступовим методам тих шкіл, які роблять відмінності між різними аспектами і стадіями Істини.

Чи Че - Четвертий Патріарх Тьєн-Тайської Школи.

Питання показують, що той, хто задає їх, так далеко пішов у розумінні, що нематеріальні речі можуть бути великими і маленькими в один і той же час; інакше друге питання не було б за відповіддю на перше; але Прекрасний Перли хотів знищити всю дуальність, властиву такому мисленню. Праджна всюдисуща, але про неї не думають з погляду простору.

У тій сутрі розповідається, що Упасака Вімалакірті попросив кількох Бодхісаттв, що відвідали його, розповісти про засоби, за допомогою яких вони увійшли в недвійні Дхарма-Ворота. Коли вони пояснили, як вони зробили це, знищивши двоїсті концепції, наприклад, ті, які створюють "я" і "відмінне від мене", Манчжушрі висловив думку, що вхід у ті двері полягає в тому, щоб не було "ні слів, ні мови ні вказівки, ні знання, ні запитань, ні відповідей щодо всіх дхарм (явлень, доктрин і т.д.), чим би це не було.” Коли до Вімалакірті дійшла його черга, він продовжував мовчати, ні кажучи нічого. Так Бодхісаттви використовували слова та мову, щоб виявити недвійність чи Абсолютну Реальність; Манчжушрі виявив її через відсутність слів та мови; таким чином, виявивши її, зберігаючи повне мовчання, Вімалакірті знищив дуальність слів і мови, з одного боку, і концепцію їхньої відсутності, з іншого.

Пенті (основна сутність) і чи юнг (прояв призначення) - терміни, які означають приблизно те саме, що і (сутність) та юнг (призначення).

Тут представлено Чаньське вчення, яке складається спочатку зі з'єднання двох найменувань в одне неподільне ціле, а потім у знищенні концепції Одного, що дозволяє подолати останню ледь вловиму прихильність для того, щоб усвідомити Абсолют, який не є ні єдиним, ні множинним.

Назва цього коментаря походить із назви того монастиря, в якому мешкав Дао Йінь, коментатор.

Три осяяння - це можливості, які виникають із всесвітнього осяяння Будди про те, що все, що відбувалося в минулих життях, відбувається зараз і відбуватиметься в майбутньому. Це різні переліки шести трансцендентальних можливостей - це ті сиддхі, які виникають як побічний продукт безперервної правильної медитації, але які деякі люди помилково (і ризиковано) обирають для головної мети.

Є багато історій про божественні відповіді; їхня мета - переконати людей регулярно вимовляти сутри та практикувати гарні вчинки.

У Китаї, за знанням Фен Шуї, або геомантії, становище родових могил значно впливало на майбутнє нащадків.

Суха, незапліднена стадія мудрості (тобто незапліднена Істиною Будди), по-іншому звана світською мудрістю, є першою з десяти стадій, загальних для трьох засобів вираження.

Існують деякі махаяністи, які уникають світ як прояв зла, і які розвивають форми медитації, що ведуть до того, що дуже схоже на спустошення розуму.

Майстер знищив подвійності, що маються на увазі під "робити" і "не робити", "правильне" і "неправильне", для того, щоб виявити Абсолютну Дхарма-Кайю, яка незрівнянна, незбагненна і неподільна.

Навчаючи своїх учнів, Чаньські Майстри зазвичай прямо вказували на розум, який стурбований світськими почуттями та пристрастями, і те, що їх оточує. Зважаючи на обставини, це робилося за допомогою мови, мовчання, жестів, виразів тощо.

Цитата з Вімалакірті Нірдеша Сутри. Вімалакірті адресує ці слова Манчжушрі. "Непостійність" тут перекладається "ву чу" (не-прихильність).

"Природа насіння", або "природа зародка" означає природу, яка може пустити паростки та розвиватися з природи, що становить її сутність.

"Дхарані" - означає абсолютний контроль над добрими та злими пристрастями та впливами.

Т.о. кільце вогню, отримане від кружляння смолоскипа.

Тобто. для звичайних цілей.

Тобто. те, що Майстер сказав щойно стосовно розуму, який не знаходиться ні всередині, ні зовні, ні між ними, гранично ясно.

Розум кожного є, по суті, розумом Будди і може дійсно досягти Буддовості очищенням від хвилювань та уподобань.

Велика Сутра, або Велика Книга, - інша назва Ума чи Мудрості.

Шостий індійський Патріарх Мічака співав наступну гатху, коли передавав Дхарму Сьомому Патріарху

Васумітрі:

Немає ні розуму, ні усвідомлення

Тоді як те, що може бути свідоме, не є Дхармою.

Тільки коли розум став нереальним,

Дхарма всіх умів може бути зрозуміла по-справжньому.

О.В. Жосан

Оренбурзький державний університет

Науковий керівник: І.І. Просвіркіна, доктор педагогічних наук, професор

Китайська мова стає дуже популярною для вивчення і, можливо, стане другою за популярністю (після англійської) у найближчі десятиліття. Китайська є однією з 6 офіційних мов Організації Об'єднаних націй. За статистикою, кожна п'ята людина у світі говорить китайською.

У сучасних умовах вивчення китайської мови особливого значення для учнів набуває система роботи зі збагачення словникового запасу як одного з аспектів навчання іноземної мови. Процес оволодіння словником дуже трудомісткий і грає величезну роль розвитку мовних умінь учнів, тому методика збагачення мови учнів щодо іноземних мов, зокрема китайської, так актуальна вчителів і методистів.

Працюючи зі збагачення мови необхідно пам'ятати, що лексика китайської мови має особливості, пов'язані з низкою чинників. По-перше, китайська мова відноситься до мов ізолюючого типу, для якого характерні свої способи словотвору. По-друге, китайське слово завжди багатозначне. По-третє, значення китайського слова визначається місцем слова у реченні, його лексичним оточенням, і навіть наявністю різноманітних службових слів. По-четверте, лексика китайської мови сповнена «культурних смислів». Студенти, зазвичай, щодо нових китайських слів пов'язують їх із відповідними російськими словами. Але у різних мовах слова який завжди є рівнозначними, як і викликає труднощі при збагаченні мови учнів китайськими словами. У зв'язку з цим дуже важливим є вибір методики збагачення мови учнів щодо китайської мови.

При збагаченні мови щодо китайської мови учень повинен:

а) зрозуміти та запам'ятати слово, його значення, звукову та графічну форми;

б) вибрати саме це слово для вирішення певного комунікативного завдання у конкретній ситуації спілкування;

в) вміти використати їх у мові разом із іншими словами .

Таким чином, збагачення мови – це не просто заучування нових слів, ієрогліфів, а усвідомлення та засвоєння наявних між ними мовою зв'язків – граматичних, семантичних, культурних та ін.

Ми пропонуємо збагачення мовлення учнів (студентів) китайськими словами будувати так:

Семантизація, в яку ми вводимо: уявлення ієрогліфа, його фонетичного звучання, розкриття можливих значень, що залежить від місця у реченні та від «культурної наповненості»;

Первинне закріплення;

Аналіз слова у різних контекстах;

Розвиток умінь та навичок використання лексики у різних видах мовної діяльності.

Зупинимося докладніше на семантизації. Це система дій, пов'язана з розкриттям значення слова в процесі ознайомлення з новим матеріалом. В даний час науці відомо кілька способів семантизації, таких, як семантичне визначення, структурно-семантична мотивація, перекладний метод, зіставлення з відомим словом учня, наочність, контекст та інші. Вибір способу семантизації повинен визначатися етапом навчання, віковими особливостями учнів, специфікою лексики, що семантизується та ін.

Одним із найбільш економічних щодо часу та універсальним у застосуванні є перекладний метод. Проте, на думку сучасних методистів, він має бути основним методом семантизації. Це з тим, що дослівний переклад із наступним «зазубрюванням» значень, хороше знання системи мови та володіння перекладацькими вміннями не забезпечують учнів практичним користуванням мов у різних ситуаціях спілкування.

Оскільки таку специфічну та вузькоспрямовану лексику, як економічна, вивчають, як правило, учні, які вже мають певний словниковий запас і знання лексичних значень економічних термінів рідною мовою, то, на наш погляд, у цій ситуації можна застосовувати метод перекладу без вживання лексичного тлумачення слів, що перекладаються. Наприклад:

会计 – бухгалтер经济 – економіст 资本– капітал При цьому дуже важливий практичний підхід до оволодіння граматикою, внаслідок чого матеріал групується відповідно до тем і ситуацій, що реалізують зміст обраної для навчання сфери спілкування (в даному випадку економічної). Основу занять складатимуть моделі речень та тексти з відповідної тематики. Згодом для закріплення пройденого матеріалу доцільно виконати вправи, спрямовані на перевірку знань вивченої лексики та правильності її вживання. Складання таких карток відбувається на занятті при спільній роботі викладача та учнів. Учні спочатку нагадують усі знайомі слова, викладач доповнять їх список новими та допомагає класифікувати. Таким чином досягається мета інтеграції наявних знань з новими знаннями. Наприклад:

Зображення також допомагають візуалізувати лексику:

1. Луценко, Є.А. Лексичні одиниці китайської мови, що виражають простір (на матеріалі філософського трактату «Чжуан-цзи»)/Є.А. Луценка, І.І. Просвіркіна // Вісник Оренбурзького державного університету. -2013. - № 11 (160). - С. 156-161.

китайська мова