В якій партії полягає Касьянов. Колишній прем'єр-міністр Росії Михайло Касьянов: досьє

родина

Михайло Касьянов одружений, у нього дві дочки: Наталя (1985 року народження) і Олександра (2005 року народження).

біографія

Михайло Михайлович Касьянов народився 8 грудня 1957 року в селищі Солнцево Московської області в сім'ї вчителя.

З 1974 по 1976 роки навчався в Московському автомобільно-дорожньому інституті ( МАДИ).

З 1976 по 1978 рік - проходив строкову службу в Кремлівському полку.

Демобілізувавшись, Касьянов з 1978 по 1981 рік працював старшим техніком, потім інженером у Всесоюзному проектному і науково-дослідному інституті промислового транспорту Держбуду СРСР.

У 1981 році Михайло Касьянов закінчив МАДІ, отримавши спеціальність "інженер-будівельник". У тому ж 1981 році був прийнятий на роботу в апарат Державного планового комітету ( Держплану) РРФСР.

У Держплані Михайло Касьянов пропрацював 9 років на посадах інженера, економіста, головного спеціаліста, потім був призначений начальником підвідділу Відділу зовнішньоекономічних зв'язків.

У 1987 році Касьянов закінчив Вищі економічні курси при Держплані СРСР.

У 1990-1991 роках Касьянов посідав пост начальника підвідділу управління зовнішньоекономічних зв'язків Державного комітету економіки РРФСР.

політика

В кінці серпня 1991 Михайло Касьянов став заступником начальника відділу управління зовнішньоекономічної діяльності міністерство економіки РРФСР, працював в підпорядкуванні Єгора Гайдара.

З 1993 по 1995 рік Касьянов займає посаду керівника Департаменту іноземних кредитів і зовнішнього боргу, потім начальника Департаменту іноземних кредитів і зовнішнього боргу, стає членом колегії Міністерства фінансів Російської Федерації.

У 1995 - 1996 роках Касьянов працював над питанням врегулювання заборгованості Росії Лондонському клубу.

У листопаді 1995 року Касьянов був призначений заступником міністра фінансів Володимира Панкова. Після формування в серпні 1996 року нового уряду Черномирдіна, Міністерство фінансів очолив Олександр Лівшиць, А Михайло Касьянов зберіг посаду заступника. Надалі працював заступником міністра фінансів, коли на цій посаді Лівшиця змінив Анатолій Чубайс, а потім Михайло Задорнов.

У серпні 1998 року в Росії стався дефолт, після якого Касьянов був призначений головою робочої групи для проведення переговорів по реструктуризації зовнішніх боргів Росії і приватних банків країни.

У травні 1999 року в уряді Сергія Степашина Михайло Касьянов був призначений міністром фінансів РФ, і в червні того ж року став членом Ради Безпеки Російської Федерації. В змінив його уряді Володимира Путіна Касьянов зберіг посаду.

З січня 2000 року Михайло Касьянов - поєднував посади першого заступника Голови Уряду Російської Федерації і міністра фінансів Російської Федерації.

З дня інавгурації Путіна 7 травня 2000 року Касьянов був виконуючим обов'язки Голови Уряду Російської Федерації, залишаючись міністром фінансів Російської Федерації.

17 травні 2000 року Касьянов був призначений Головою Уряду Росії, сформувавши новий склад уряду.

У червні 2003 року ряд депутатів Держдуми безуспішно намагалися добитися винесення вотуму недовіри уряду Михайла Касьянова.

У 2003 році Касьянов зробив заяву про те, що вважає арешт глави МФО "Менатеп", одного із співвласників компанії "ЮКОС" Платона Лебедєва "Надмірної мірою".

У січні 2004 року Касьянов очолив Раду з боротьби з корупцією при президенті Росії.

У лютому 2004 року Касьянов був відправлений у відставку з поста Голови Уряду Російської Федерації разом з Урядом за рішенням Президента.

У лютому 2005 року, рівно через рік після відставки, Касьянов почав виступати з критичними заявами про "уповільнення економічного зростання" Росії. Незабаром Касьянов відкрито виступив за ліберальної опозиції Путіну.

У квітні 2005 року Березовський в своєму інтерв'ю зазначив у Касьянова хороший потенціал публічного політика, проте, на думку опального олігарха, йому сильно шкодила його нерішучість: "Я не відчув, що Касьянов має достатню волею, щоб очолити протестний рух".

У вересні 2005 року Михайло Касьянов знову заявив про свій намір брати участь в президентських виборах і знову виступив з критикою російської влади.

У вересні 2005 року в ефірі "Ехо Москви" Касьянов заявив, що буде балотуватися в президенти в 2008 році. Уже в листопаді 2005 року Касьянов заявив про намір очолити Демократичну партію Росії.

У квітні 2006 року Михайло Касьянов очолив новий міжрегіональне рух "Народно-демократичний союз", яке незабаром було перетворено в загальноросійський рух "Російський Народно-демократичний союз".

У липні 2006 року Касьянов брав участь в загальнонаціональному опозиційному форумі "Інша Росія". У липні 2007 року Касьянов заявив про вихід з коаліції "Інша Росія".

У вересні 2007 року Михайло Касьянов обраний Головою політичної партії "Народ за демократію і справедливість".

У січні 2008 року Михайлу Касьянову було офіційно відмовлено в реєстрації як кандидата в Президенти Російської Федерації. Причиною для відмови послужило низька якість підписних листів.

У вересні 2010 року Михайло Касьянов разом з, і очолили коаліцію "За Росію без свавілля і корупції", яка в грудні того ж року була перетворена в партію народної свободи . У червні 2011 року Мін'юст відмовив партії в реєстрації.

Після того, як реєстрація Республіканської партії була відновлена, в червні 2012 року ПАРНАС об'єдналася з РПР, А Касьянов став одним із співголів нового політичного об'єднання.

У 2011 році Володимир Путін відгукувався про Михайла Касьянова:

"Що ж стосується Касьянова, як ви знаєте, я нагадаю - він був головою уряду РФ, коли я виконував обов'язки Президента Росії. І тоді ще, багато ліберально налаштовані і шановні в ліберальних колах урядовці Росії - скажімо, той же Герман Греф, приходили до мене і говорили: "Ми з цим шахраєм працювати не будемо разом. Або він, або ми ". Ви знаєте, йому і кличку згодом приліпили" Миша-Два-Відсотка ". Тому що, нібито, він був замішаний в якихось корупційних речах".

Коли Михайло Касьянов посідав пост голови кабміну, ЗМІ неодноразово писали про те, що незважаючи на високий державний пост, "Касьянову була відведена функція оформлення та візування ідей наділених усіма реальними повноваженнями" пітерських "міністрів економічного блоку - і особливо".

У січні 2016 року Михайла Касьянов з розмахом відсвяткував Різдво на швейцарському курорті в Санкт-Моріц.

Опозиціонер, як з'ясував канал LifeNews, відпочивав в оточенні відомих олігархів в фешенебельному особняку.

Сімейна пара Касьянова оселилася в просторому триповерховому шале на фешенебельній вулиці Via Laret, розташованої в самому центрі Санкт-Моріца.

Як з'ясували журналісти, тільки оренда особняка мала обійтися Касьянову в 5 млн рублів в тиждень.

В кінці січня 2016 року лідер ПАРНАС Касьянов відправився в Страсбург. Там при зустрічі він пообіцяв раднику Петра Порошенка у справах Криму-татарського народу повернути Крим Україні.

Причому на території Росії Мустафа Джемілєв оголошений у федеральний розшук. Джемілєв вважається ініціатором продовольчої блокади півострова і організатором теракту з підриву ліній ЛЕП на прикордонній з Кримом території.

На наступний день московський офіс партії ПАРНАС зазнав нападу невідомих художників, які зобразили карикатуру-графіті на Михайла Касьянова і Мустафу Джемілєва.

На графіті зображені Касьянова і Джемілєв в плавках в кольорах турецького і американського прапорів. Карикатура сопровожается підписом "Чи не дочекаєтеся".

Раніше Михайло Касьянов опублікував 25 січня біля себе на сторінці пост про те, що він разом з дочкою Бориса Нємцова - Жанною Немцовой, координатором " відкритої Росії"Володимиром Кара-Мурза, а також адвокатами Вадимом Прохоровим і Ольгою Шоріною, виступив із заявою в ПАРЄ.

Однак російськими ЗМІ з'ясувалися такі деталі організації та фінансування цього "вояжу" - це було не виступ в головному залі перед усією асамблеєю Ради Європи, а звичайна прес-конференція в окремо взятому кабінеті в будівлі асамблеї.

Причому конференція була профінансована на приватні гроші. Документ з даними були викладені на офіційному сайті ПАРЄ

Організацію виступу Касьянова перед журналістами взяв на себе литовський політик Емануеліс Зінгеріс, Відомого в Прибалтиці русофоба, який регулярно критикує політику Володимира Путіна і Олександра Лукашенка.

Емануеліс відомий також тим, що був на прощанні з Борисом Нємцовим в Москві.

Крім того, він спілкувався з Михайлом Ходорковським в січні 2015 року, через тиждень після спілкування з яким поїхав в ПАРЄ підтримувати санкції проти Росії, де заявив, що "ПАРЄ довго лікує Росію. Якщо пацієнт не лікується, то його ховають". У березні 2015 був організатором Форуму про майбутнє демократії в Литві, де провідним повинен був бути Нємцов.

З'ясувалося також, що Касьянов провів зустріч з відомим антиросійським діячем - Уїльям Браудер - ініціатором антиросійських санкцій в США і "Закону Магнітського", що знаходиться, як і Джемілєв, в розшуку на території РФ за звинуваченням у кримінальних злочинах.

9 лютого 2016 року невдачею закінчилася спроба Касьянова повечеряти в одному з московських ресторанів.

У закладі, що знаходиться неподалік від метро "Китай-місто", у нього вийшов конфлікт з групою невідомих неслов'янської зовнішності кількістю близько десяти чоловік. Двоє з них підійшли до столика опозиціонера, і один з метрової відстані метнув в нього торт. При цьому на адресу політика вигукували погрози.

Історія з тортом Касьянова стала приводом для численних капрікатур і демотиваторів.

А буквально через півтори доби Михайла Касьянова під час візиту до Володимира закидали яйцями.

Яйця кинули в Касьянова активісти "Національно-визвольного руху", які заздалегідь встали пікетом, перекривши вулицю Ілліча, куди Касьянов приїхав для зустрічі з журналістами.

Коли Касьянов вийшов з машини і пішов до дверей, йому в спину полетіли десятки яєць.

Михайло Касьянов проживає в 8-кімнатній квартирі в центрі Москви на вулиці Рочдільской, загальною площею в 427 квадратних метрів.

Кадастрова вартість квартири Михайла Касьянова - близько 173 млн рублів.

В ефірі програми "НП. Розслідування" телеканал НТВ показав документальний фільм "Касьянов день", присвячений таємниць підкилимної діяльності та особистому житті лідера "Парнасу".

Виявилося, що має сексуальний зв'язок з лідером "Парнасу" Михайлом Касьяновим.

НТВ представив прихований запис зі сценами інтимного характеру. Крім того, з'ясувалося, що Касьянов і Пелевіна в ліжку ведуть відверті розмови щодо заробітків лідерів російської позасистемної опозиції.

У своїх постільних розмовах з Пелевіна Касьянов розповідає, що розбагатів з тієї ж причини, що і олігархи Михайло Ходорковський і Михайло Фрідман: "Купуючи за п'ять копійок, продаючи по п'ять рублів".

Причому, на тезу Пелевіна про "крадених" грошах, Касьянов заявляє, що він - "теж злодій", якщо вважати спекуляції з держвласністю злодійством.

Колишній прем'єр-міністр Росії, голова партії ПАРНАС Михайло Касьянов подав заяву в поліцію після того, як. Під час вечері, за словами політика, в заклад зайшла група осіб з 10 осіб, двоє з яких підійшли до столика лідера партії. Один з них кинув у Касьянова торт, викрикуючи погрози.

«Він не схибив, я весь в торті був ... Ця людина продовжував викрикувати погрози та образи на мою адресу ... І все, вони спокійно пішли», - повідомив Касьянов.

Про те, що відомо про Михайла Касьянова, розповідає АіФ.ru.

Михайло Касьянов. Фото: www.globallookpress.com

Михайло Михайлович Касьянов народився 8 грудня 1957 року в селищі Солнцево, Підмосков'ї, СРСР.

З 1974 по 1976 роки навчався в Московському автомобільно-дорожньому інституті (МАДІ).

З 1976 по 1978 проходив службу в армії на території Московського військового округу в так званій комендантської роти (почесний караул при комендатурі Москви).

З 1978 по 1981 роки працював старшим техніком, потім інженером у Всесоюзному проектному і науково-дослідному інституті промислового транспорту Держбуду СРСР.

Держплан РРФСР

У 1981 році був прийнятий в апарат Державного планового комітету (Держплану) РРФСР. У Держплані пропрацював 9 років. Працював інженером, економістом, головним фахівцем і в підсумку був призначений начальником підвідділу Відділу зовнішньоекономічних зв'язків.

У 1987 році закінчив Вищі економічні курси при Держплані СРСР. У 1990-1991 роках був начальником підвідділу Управління зовнішньоекономічних зв'язків Державного комітету економіки РРФСР.

У Мінекономіки і Мінфіні

У 1990-1991 роках - начальник підвідділу Управління зовнішньоекономічних зв'язків Державного комітету економіки РРФСР (РФ).

В кінці серпня 1991 Госкомекономікі РРФСР був скасований, а замість нього було створено Міністерство економіки РРФСР. У новому міністерстві Касьянов став заступником начальника відділу Управління зовнішньоекономічної діяльності.

11 листопада 1991 року, за указом президента РСФСР Бориса Єльцина, Міністерство економіки РРФСР і Міністерство фінансів РРФСР були об'єднані в Міністерство економіки і фінансів РРФСР, очолив яке Єгор Гайдар.

З 1992 по 1993 рік Касьянов - начальник підвідділу промислово розвинених країн і міжнародних організацій Зведеного відділу зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства економіки РФ.

У 1993-1995 роках обіймав посаду керівника Департаменту іноземних кредитів і зовнішнього боргу, потім начальника Департаменту іноземних кредитів і зовнішнього боргу, член колегії Міністерства фінансів Російської Федерації.

У листопаді 1995 року був призначений заступником міністра фінансів Володимира Панскова.Після формування в серпні 1996 року нового уряду Черномирдіна, міністерство фінансів очолив Олександр Лівшиць - Касьянов зберіг посаду заступника.

У 1995 - початку 1996 року працював над питанням врегулювання заборгованості Росії Лондонському клубу.

З квітня 1996 року Касьянов нарівні з головою правління Національного резервного банку Олександром Лебедєвим вважався ймовірним претендентом в керівники Зовнішекономбанку (місце було вакантним з лютого 1996 року). Однак в підсумку в жовтні посаду зайняв перший заступник голови правління Національного резервного банку Андрій Костін.

В кінці 1996 року працював по врегулюванню фінансових відносин Росії з Паризьким клубом. Надалі працював заступником міністра фінансів, коли на цій посаді Лівшиця змінив Анатолій Чубайс(Березень - листопад 1997), а потім Михайло Задорнов (З листопада 1997).

Після дефолту 1998 року Касьянов був призначений головою робочої групи для проведення переговорів по реструктуризації зовнішніх боргів Росії і приватних банків країни. Він успішно провів переговори з іноземними кредиторами і тим самим заслужив репутацію досвідченого переговірника. Незабаром він був призначений першим заступником міністра фінансів Михайла Задорнова.

Міністр фінансів

25 травня 1999 року за формування уряду Сергія СтепашинаКасьянов був призначений міністром фінансів РФ. У червні став членом Ради безпеки Російської Федерації. Однак уряд Степашина опрацювало лише три місяці і було розпущено в серпні. В змінив його уряді Володимира Путіна Касьянов зберіг посаду.

C 10 січня 2000 року - перший заступник голови Уряду Російської Федерації, міністр фінансів Російської Федерації (в зв'язку з тим, що голова Уряду Російської Федерації Володимир Путін одночасно виконував обов'язки Президента Російської Федерації, фактично очолював Уряд).

Починаючи з 7 травня 2000 року (дня інавгурації Путіна, обраного президентом) - виконуючий обов'язки голови Уряду Російської Федерації, міністр фінансів Російської Федерації.

Голова Уряду (2000-2004)

17 травня 2000 Касьянов був призначений головою Уряду Росії, сформувавши новий склад уряду. У новому кабінеті була скасована посада першого заступника голови уряду (була відновлена \u200b\u200bв листопаді 2005, коли цей пост зайняв Дмитро Медведєв).

Лютий 2004 року - незадовго до президентських виборів відправлений у відставку з поста голови Уряду Російської Федерації разом з урядом за рішенням президента. Касьянов перебував на цій посаді довше інших пострадянських прем'єрів, поступаючись лише Віктору Черномирдіну і Володимиру Путіну.

Підготовка до виборів президента у 2008 році

У вересні 2005 року Михайло Касьянов знову заявив про свій намір брати участь в президентських виборах.

Уже в листопаді 2005 року Касьянов заявив про намір очолити Демократичну партію Росії і спиратися на неї в ході своєї передвиборної кампанії.

8 квітня 2006 року Касьянов очолив новий міжрегіональне рух «Народно-демократичний союз». 1 липня 2006 року рух перетворилося в загальноросійський рух «Російський народно-демократичний союз».

11-12 липня 2006 року брав участь в загальнонаціональному опозиційному форумі «Інша Росія», після чого увійшов до політичної наради «Іншої Росії».

На II з'їзді РНДС, що пройшов 1-2 червня 2007 року, один з лідерів «Іншої Росії» - Едуард Лимонов -заявив, що хотів би бачити Михайла Касьянова єдиним кандидатом від «Іншої Росії».

22 вересня 2007 року Касьянов обраний головою політичної партії «Народ за демократію і справедливість».

27 січня 2008 року Касьянову було офіційно відмовлено в реєстрації як кандидата в президенти Російської Федерації. Причиною для відмови послужило низька якість підписних листів. 1 лютого того ж року Касьянов опротестував відмову Центрвиборчкому в Верховному суді РФ.

Співголова Партії народної свободи

У вересні 2010 року Михайло Касьянов разом з Борисом Нємцовим, Володимиром Рижковим і Володимиром Мілов очолили коаліцію «За Росію без свавілля і корупції», яка в грудні того ж року була перетворена в Партію народної свободи (ПАРНАС). У червні 2011 року Мін'юст відмовив партії в реєстрації.

Вибори в Держдуму 2016 року

11 грудня 2015 Олексій Навальний на форумі Демократичної коаліції оголосив, що Касьянов очолить коаліційний список на виборах до Держдуми.

родина

Одружений з Ірині Касьянової,виховує двох дочок.

Приєднавшись до опозиції, політик став відвертим критиком Володимира Путіна і проведених реформ, активним учасником «Маршів незгодних», акцій протесту за чесні вибори. Він переконаний, що війна з Україною необхідна чолі РФ, щоб утримати під контролем своїх громадян і владу. Всі рішення по Криму політик назвав прямий агресією і протиправної анексією території сусідньої держави.

Дитинство і юність Михайла Касьянова

За словами діда по матері Павла Морозова, онук був схожий на нього - ріс старанним і серйозним хлопцем, добре вчився. Закінчивши школу, він вступив до столичного автомобільно-дорожній інститут.

Після двох років навчання юнак був призваний в армію. Його служба проходила у військовій частині, що дислокується в столиці.

Початок кар'єри Михайла Касьянова

Пізніше молодий інженер закінчив також Вищі економічні курси, успішно просувався по службових сходах в підрозділах Управління Держкомітету РРФСР з економіки. Після його скасування, служив в Мінекономіки, де в 1991-му році став заступником начальника відділу Управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД).

У 1993-му році його призначили главою Департаменту Мінфіну РФ, потім - членом колегії цього відомства. В кінці 1995-го року Касьянов став заступник міністра фінансів, зберігши посаду і в 1996-му в новому кабінеті Віктора Черномирдіна.

У цей період відомством була успішно проведена робота по заміні термінів погашення боргу РФ в тридцять два з половиною мільярда доларів Лондонському клубу. Касьянов займався вирішенням фінансових питань і з Паризької організацією країн-кредиторів і іншими іноземними кредиторами.

В уряді Євгена Примакова держслужбовець виконував обов'язки заступника міністра фінансів, потім, в кабінеті Сергія Степашина і Путіна - глави того ж відомства. У 1999-му році він став членом Ради Безпеки країни.

Уряд Михайла Касьянова

У 2000-му році глава виконавчої влади став главою ряду урядових комісій -військово-промислової, антитерористичної.

У період розгляду порушень закону при розпорядженні коштами МВФ, проведеного в Швеції, в таблоїді Італії з'явилася стаття про прем'єра як про режисера «Рашагейта» (за аналогією з Уотергейтським скандалом). Він звинувачувався в нібито причетності до переведення на секретні рахунки виділених фондом кредитних коштів в сумі близько 5 мільярдів доларів.

У 2001-му році лівими фракціями ініціювалося пред'явлення недовіри кабінету, яке не знайшло підтримки в Думі. Аналогічні претензії висувалися також в 2003-му році, проте в цілому в період діяльності уряду Касьянова в країні був відзначений економічне зростання.

У період прем'єрства він висловлював незгоду з позбавленням волі Михайла Ходорковського, лідера «Юкоса», і Платона Лебедєва, керівника «Менатепу», вважаючи, що такі дії влади негативно позначаються на іміджі країни і ситуації навколо загального настрою інвесторів.

У лютому за рішенням глави держави кабінет Михайла Михайловича був відправлений у відставку. Причиною цього під час зустрічі з представниками ЗМІ президент назвав втрату урядом динаміки роботи, а також доцільність періодичного поновлення складу ключових держструктур.

У прем'єрському кріслі Касьянов був найдовше інших пострадянських голів уряду, поступившись тільки Черномирдіну і Путіну.

Подальша кар'єра Михайла Касьянова

Роком пізніше Михайло Михайлович почав заявляти в ЗМІ про те, що Російська Федерація, на його думку, йде неправильним недемократичним шляхом, в Росії немає незалежних мас-медіа, судів. З жорстким осудом ситуації в державі, курсу діючої влади, що провокує інфляцію і відтік капіталу, він оголосив і в квітні на Російському економічному форумі в столиці Британії.

Дані обставини дають підстави політологам припустити, що Касьянов готується виступити на президентських виборах в 2008-му році як лідер опозиції.

Скандал за участю Михайла Касьянова

У цей період колишній глава уряду перебував за кордоном. Після отримання інформації про кримінальний процес, він повернувся в Москву, сприйнявши подію обставина як етап кампанії по його політичної дискредитації.

Михайло Касьянов «Росія без Путіна»

У 2007 році дачу передали назад у володіння державі, а через п'ять років справа була припинена після терміну давності.

Вибори президента і Михайло Касьянов

Він виклав власну програму дій, включивши такі заходи, як скасування змін законодавчої бази про вибори, пожвавлення судової реформи, передача одного з каналів центрального TV в приватну власність, визнання помилок у зовнішній політиці і відновлення колишніх відносин з Євросоюзом і США.

У вересні політик оголосив про плани балотуватися на пост глави держави в 2008-му році від демократів.

У 2006-му році колишній прем'єр очолив «Російський Народно-демократичний союз», став учасником форуму опозиції «Інша Росія». Через рік він очолив партію «Народ за демократію і справедливість».

Інтерв'ю Михайла Касьянова про доповідь «Путін.Война»

В реєстрації кандидатом в президенти РФ в 2008-му році йому було відмовлено внаслідок виявлених порушень у підписних листах.

Особисте життя Михайла Касьянова

У 2006-му році старша дочка, будучи студенткою МДІМВ, вийшла заміж за Андрія Клиновська, сина керівника будівельної компанії «Агрокомплекс« Горки-2 », чий статок оцінювався в сто мільйонів доларів. Молоді люди познайомилися в вузі, де разом вчилися, правда наречений на два курси старше. У власності сім'ї Андрія є будинок в Ніцці, у його батька є літак Falcon 2000 EX Easy. У пари народилися дві доньки, перша через рік після весілля, друга - в 2009 році.

Політик захоплюється полюванням, тенісом, гірськими лижами, віндсерфінгом.

Михайло Касьянов зараз

В кінці 2014 року екс-прем'єр підписав петицію з вимогою зупинити агресію в Україні з висновком з її території військ РФ, покласти край всебічній підтримці сепаратистів на Донбасі. Навесні нинішнього року в Європарламенті він оголосив, що вважає правомірним і підтримує введення санкцій проти РФ.

Михайло Касьянов про вбивство Бориса Нємцова

В наразі очолювана Касьяновим ПАРНАС має намір звернутися в судові інстанції, аж до Європейського суду з прав людини, через відмову Центрвиборчкому задовольнити їхню скаргу на незаконні дії виборчого комітету Новосибірської області. Їм було відмовлено в реєстрації списку партії на вибори до регіонального законодавчі збори через малу кількість визнаних справжніми підписів виборців.

Касьянов Михайло Михайлович - російський державний і суспільно-політичний діяч. Голова політичної партії «Партія народної свободи» з 16 вересня 2010 года (раніше - «РПР-ПАРНАС», в 2012-2015 роки був співголовою), голова «Російського народно-демократичного союзу» з 2006 року. Голова Уряду Російської Федерації з 17 травня 2000 по 24 лютого 2004 року. На думку Forbes, Касьянов - один з найефективніших прем'єр-міністрів в історії сучасної Росії. Разом з тим, ряд політиків і економістів критично оцінювали діяльність прем'єра Касьянова, а за оцінкою Володимира Путіна, активність Касьянова в останні два роки його роботи на посаді голови уряду Росії «була нульовою». З 2005 року Касьянов знаходиться в політичній опозиції до керівництва Росії.

біографія

Касьянов Михайло Михайлович, 8.12.1957 року народження, уродженець с. Солнцево Московської області.

Родичі. Дружина: Касьянова (дівоче прізвище Перелетова) Ірина Борисівна, 13.04.1956 року народження, випускниця економічного факультету МГУ. Працювала викладачем політекономії, в даний час знаходиться на пенсії. Була замішана в корупційному справі по купівлі земельної ділянки в «Соснівці-1» і «Соснівці-3».

Дочка: Клиновська (дівоче прізвище Касьянова) Наталія Михайлівна, 9.11.1984 року народження, випускниця факультету політології МДІМВ. Дружина Андрія Клиновська, сина співзасновника компанії «Епіцентр Маркет» і гендиректора компанії «Шелтер Корп» Тимура Клиновська.

Нагороди. Подяка Президента Російської Федерації (21 квітня 1996) - за заслуги перед державою, пов'язані зі зміцненням фінансового становища країни.

Освіта

Закінчив Московський автомобільно-дорожній інститут та Вищі економічні курси при Держплані СРСР.

Трудова діяльність

• Після служби в армії працював у Всесоюзному проектному і науково - дослідному інституті промислового транспорту Держбуду СРСР.

• З 1981 по 1990 рр. - робота в Держплані РРФСР: інженер, провідний економіст, головний спеціаліст, начальник підвідділу Відділу зовнішньоекономічних зв'язків Держплану.

• У 1990 році призначений начальником підвідділу Управління зовнішньоекономічних зв'язків Державного комітету економіки РРФСР.

• У 1991 р - заступник начальника Управління - начальник відділу Управління зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економіки РФ.

• З 1992 по 1993 рр. - начальник підвідділу Зведеного відділу зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства економіки РФ.

• З 1993 по 1995 рр. - керівник Департаменту іноземних кредитів і зовнішнього боргу, начальник Департаменту іноземних кредитів і зовнішнього боргу. Член Колегії Міністерства фінансів РФ.

• У 1995 році призначений заступником міністра фінансів РФ.

• У вересні 1998 року призначений головою Робочої групи для проведення переговорів щодо реструктуризації заборгованості російських банків іноземним кредиторам за угодами, укладеними до 17 серпня 1998 року.

• 15 лютого 1999 року призначений першим заступником міністра фінансів РФ.

• У березні 1999 року призначений заступником керуючого від Російської Федерації в Європейському банку реконструкції та розвитку.

• У травні 1999 року призначений на посаду міністра фінансів РФ в уряді Сергія Степашина.

• У січні 2000 року призначений на посаду першого заступника Голови уряду РФ - міністра фінансів РФ.

• У травні 2000 року затверджено державною Думою РФ на посаді Голови уряду Російської Федерації.

• У січні 2004 року був обраний головою Ради по боротьбі з корупцією при Президентові РФ строком на шість місяців.

• 24 лютого 2004 року указом Президента РФ відправлений у відставку разом з очолюваним Урядом.

Зв'язки / Партнери

У підсумку, в лютому 2004 року Володимир Путін підписав указ про відставку уряду. Виконуючим обов'язки прем'єр-міністра був призначений Віктора Христенко. А вже в березні того ж року депутати Держдуми Віктор Ілюхін, Геннадій Гудков, Олександр Хінштейн, Євген Ройзман, Олексій Волков і Володимир Стальмахов направили звернення в МВС, ФСБ і Генпрокуратури з проханням перевірити кошти, які є у Михайла Михайловича на продовження політичної діяльності, з метою встановлення їх походження. У заяві стверджувалося, що гроші в фонд Касьянова виводилися з Держкомриболовства.

Якщо спочатку Михайло Михайлович ще натякав на те, що існують фінансові проекти, які схвалює Президент, то потім він повністю пішов в опозицію до діючої влади. У 2005 році він став кооперуватися з іншими несистемними опозиціонерами і навіть заявив про свій намір балотуватися на вищий державний пост РФ в 2008 році. У листопаді 2005 року він очолив Демократичну партію Росії.

В цей час в ЗМІ знову посилилася критика на адресу колишнього прем'єра. Хінштейн в «МК» писав про те, що Касьянов користуючись службовим становищем в 2003 році приватизував, за заниженою ціною земельну ділянку в Троїце-Ликова. Причому діяв в цій справі він разом з олігархом Михайлом Фрідманом. У липні 2005 року прокуратура у зв'язку із заявою депутата порушила кримінальну справу стосовно Михайла Михайловича, в 2012 році справа була припинена за закінченням терміну давності.

Незважаючи на те, що політик опинився в опалі, багато олігархів не припинили спілкування з ним. Так він був помічений на палубі яхти Абрамовича в компанії самого мільярдера. Новий 2005 рік він зустрічав у компанії з Дерипаскою. Борис Березовський назвав Касьянова «перспективним публічним політиком», а Леонід Невзлін висловив готовність допомагати йому в майбутній боротьбі за пост Президента РФ. Така підтримка не додавала Михайлу Михайловичу підтримки в народі.

Мінусом був і той факт, що Касьянов неодноразово згадував свої візити в США, кажучи про те, що його точка зору збігається з позицією американської еліти. На цих фактах пізніше буде побудована кампанія проти Касьянова.

У ДПР справи у Михайла Михайловича не склалися, головою партії був обраний Андрій Богданов, Тому в 2006 році Касьянов очолив новий міжрегіональне рух «Народно-демократичний союз», яке незабаром було перетворено в загальноросійський рух «Російський Народно-демократичний союз». Пізніше спільне з Гаррі Каспаровим (Об'єднаний громадянський фронт) і Едуардом Лимоновим (Націонал-більшовицька партія) була створена коаліції Всеросійського Громадянського конгресу (ВГК), пізніше переросла в коаліцію «Інша Росія».

Але в стані опозиції вічно відбувалися розбіжності. Каспаров не підтримав бажання Касьянова стати єдиним кандидатом в Президенти від об'єднаної опозиції. У грудні 2007 ЦВК зареєструвала ініціативну групу з висунення Михайла Михайловича кандидатом на найвищу державну посаду. Але в 2008 році Касьянов не була зареєстрована кандидатом під приводом того, що він підписні лист виявилися низької якості. Дві третини підписів були визнані недійсними по формально-бюрократичним приводів.

Було відмовлено Михайлу Михайловичу і в реєстрації партії «Народ за демократію і справедливість», тому Касьянов став членом Європейської партії ліберальних демократів і реформаторів. Його риторика стала типовою для несистемної опозиції. Він все частіше говорив про утиски базових прав людини в країні, про утиск бізнесу, звучали вимоги звільнити Михайла Ходорковського і Платона Лебедєва.

У 2010 році разом з Борисом Нємцовим, Володимиром Рижковим і Володимиром Мілов Михайло Михайлович в черговий раз зробив спробу створити опозиційну партію, яка стала називатися Партією народної свободи (Парнас). Але і на цей раз Мін'юст відмовив їй в реєстрації. Після цього партія в 2012 році об'єдналася з зареєстрованою Республіканською партією Володимира Рижкова, і стала зватися РПР-Парнас. Касьянов став співголовою партії.

У ці роки Михайло Михайлович брав активну участь в протестному русі, яке переживало свій світанок. Виступав на мітингах зими 2011 - 2012 років, в тому числі на Болотній площі та проспекті Сахарова. Але з часом рух пішов на спад, а всі преференції, які опозиція встигла домогтися для себе поступово зійшли нанівець. Згуртованість лав борців з режимом стала швидко розсипатися. У 2014 році партію покинув Рижков, раніше відколовся Мілов. Був убитий один з головних соратників Касьянова останніх років Нємцов.

Спроба участі в регіональних виборах 2015 року також провалилася. демократичну коаліцію Олексія Навального і Михайла Касьянова не пустили на вибори в Новосибірській області.

Михайло Михайлович Касьянов починав свою кар'єру в новій Росії, як типовою представник владної еліти. Ніщо не видавало в ньому майбутнього опозиціонера. Обережний, працьовитий, він був справжнім професіоналом своєї справи, але разом з тим йому були не чужі такі якості, як жага наживи. Чимало рішень їм було прийнято на шкоду інтересам країни, але на догоду своєму власній кишені. І бути йому до цих пір в тій когорті улюбленців життя, які сьогодні збирають вершки з російського бюджету, якби не його надмірні амбіції. Сьогодні ж він повторює долю багатьох російських опозиціонерів, які малюють себе борцями за свободу, а самі всіма доступними способами шукають свого місця біля годівниці. Вони не тільки знаходяться в опалі у влади, не тільки не користуються популярністю у народу, але вони ж самі один в одному не бачать гідних соратників.

Михайло Касьянов - російський опозиціонер, відомий своєю відвертою критикою чинного уряду і президента Росії. У велику політику він прийшов в якості досвідченого економіста на початку 90-х років і дослужився до прем'єр-міністра Росії, пост якого займав у період першого терміну правління.

Дитинство і юність

Народився Касьянов Михайло Михайлович 8 грудня 1957 року в підмосковному селищі Солнцево в інтелігентній родині. Його батько був директором місцевої школи і вчителем математики, а мама працювала економістом. майбутній російський прем'єр став наймолодшою \u200b\u200bдитиною і першим сином у батьків - у нього були старші сестри Ірина і Тетяна.

За національністю Михайло Михайлович - російський. Цікаво, що в його роду по материнській лінії до сьомого коліна були виключно підприємливі купці і торговці, люди з освітою і не позбавлені кмітливості.

Шкільні роки юного Михайла пройшли як і у всіх радянських дітей. Вчителі запам'ятали Касьянова як старанного і серйозного хлопця з високою успішністю. Хороший атестат дозволив йому без праці вступити до Московського автомобільно-дорожній інститут, але після двох курсів Касьянову довелося залишити навчання і піти віддавати борг батьківщині. Служив майбутній політик в Кремлівському полку, дислокованому в російській столиці.

Після демобілізації з лав радянської армії Михайло Михайлович влаштувався на роботу в НДІ Держбуду СРСР на посаду старшого техніка. Уже в молодості майбутній політик виявляв себе як відповідальний співробітник, його підвищили до інженера і перевели на роботу в апарат Держплану РРФСР.

У 1981 році Касьянов відновився в МАДИ на вечірнє відділення і закінчив вуз в 1983-му, отримавши диплом інженера-будівельника. Пізніше молодий інженер закінчив Вищі економічні курси при Держплані СРСР, що дозволило йому злетіти по кар'єрних сходах з інженера до начальника Відділу зовнішньоекономічних зв'язків Держплану, де в той період його мати обіймала посаду старшого економіста відомства.

політика

Після розвалу Союзу державний комітет економіки РРФСР було скасовано, а замість нього було створено Міністерство економіки та фінансів, яке очолив відомий реформатор. Під його керівництвом Михайло Касьянов залишився працювати в рідному відомстві з новою назвою на посаді заступника начальника відділу ЗЕД.

У 1993 році політик отримав призначення до Міністерства фінансів РФ на пост глави Департаменту іноземних кредитів, на якому яскраво проявив свій професіоналізм і цілеспрямованість. Тоді головним досягненням Касьянова стала успішна робота по реконструкції державного боргу колишнього СРСР і по вирішенню фінансових питань з іноземними кредиторами.

У травні 1999 року несподівано для всіх Михайло Касьянов був призначений міністром фінансів РФ, чому виявився не особливо радий. В той момент російський бюджет «тріщав по швах», але амбітний політик вирішив не відступати перед труднощами і сміливо вступив на шлях відновлення економіки країни.

З приходом до влади Володимира Путіна Михайло Михайлович був призначений головою нового уряду. На прем'єрській посаді Касьянов представив план реформи системи федеральних органів виконавчої влади і уряду, який в 2002 році був затверджений президентом. Також з Михайлом Михайловичем пов'язані введення «Основних положень реформи електроенергетики», податкова реформа зі зниженням податку на додану вартість.

Крім цього, на посту прем'єра країни Касьянов був ініціатором переходу військових частин постійної готовності на контрактну основу, реформ ЖКГ, що викликало невдоволення у деяких політичних партій, Які вирішили винести чолі уряду вотум недовіри. Але він провалився, так як не вдалося набрати потрібну кількість голосів серед депутатів Держдуми, що практично проігнорував політик, навіть не з'явившись в Держдуму в момент голосування.

ПАРНАС

Після відставки політична біографія Касьянова різко змінилася. Михайло Касьянов посів роль критика влади. Він вступив в громадський рух «Російський народно-демократичний союз» і зайнявся незалежним консультуванням з фінансових та правових питань.

У 2009 році Михайло Касьянов став автором публіцистичної книги «Без Путіна. Політичні діалоги з Євгеном Кисельовим ». Як і обіцяє назва, на сторінках книги Михайло Касьянов і дискутують, згадують радянські роки і аналізують головні події останнього сторіччя.

У 2010 році колишній російський прем'єр зі своїми соратниками, Володимиром Мілов і організував коаліцію «За Росію без свавілля і корупції», яку пізніше перетворили в Партію народної свободи (ПАРНАС). Опозиціонер категорично не схвалює політику Росії в Україні, вважаючи, що Москва анексувала Крим, і підтримує військовий конфлікт в Донбасі.

Скандали

У 2016 році Михайло Касьянов став учасником гучного скандалу. Ще 11 грудня 2015 го оголосив, що Михайло Касьянов очолить коаліційний список на виборах до Держдуми. З цією подією опозиціонери і пов'язують подальші провокації навколо Касьянова.

1 квітня 2016 року телеканал НТВ показав фільм «Касьянов день», куди увійшли інтимні сцени нібито Михайла Касьянова і члена ПАРНАС Наталії Пелевіна. Також у фільмі були розмови, в яких політик негативно відгукується про опозицію і власної партії. Після цього 12 квітня заступник голови ПАРНАС навіть поставив питання про відмову Касьянову в квотою на перше місце в списку партії на виборах до Держдуми. Але бюро федеральної політради встало на сторону голови.

Також в цей період Михайло Касьянов заявив, що отримав численні погрози про вбивство. Наприклад, глава Чеченської Республіки опублікував в «Інстаграме» відео, в якому особа Касьянова. Політик пов'язав ці загрози з рішенням очолити список ПАРНАС на виборах в Держдуму.

У 2016 році в Страсбурзі Касьянов пообіцяв раднику українського президента Мустафи Джемілєва, який є ініціатором кримських блокад,. Такі заяви викликали обурення в російському суспільстві, результатом чого стали - в столичному ресторані Касьянов потрапив під приціл торта, а через день опинився під «яєчної розправою».

Також невідомі розпилили перцевий спрей під час зустрічі Касьянова з активістами в Санкт-Петербурзі. А під час Маршу пам'яті Бориса Нємцова в Москві, політик очолив одну з колон. Під час ходи на політика напав чоловік і пирснув Касьянову з шприца зеленкою в обличчя. Політик не став подавати заяву на кривдника.

Особисте життя

Особисте життя Михайла Касьянова не так примітна, як його політична кар'єра. Політик одружений на своїй шкільній подрузі Ірині Борисової. Дружина є абсолютно непублічною особистістю, її фото рідко миготять в пресі. Свого часу вона закінчила МГУ, отримавши спеціальність економіста. Викладала в вузі політекономію. У родині Касьянова народилися дві дочки - в 1984 році Наталя і в 2005-му Олександра.

Політик має цілком середньостатистичним зростанням в 178 см. У вільний від роботи час опозиціонер захоплюється подорожами, полюванням, гірськими лижами, тенісом і віндсерфінгом. Відомо, що Касьянов живе в центрі Москви в 8-кімнатній квартирі площею 427 кв. м. За кадастрової вартості житло колишнього прем'єра РФ оцінюється в 170 млн руб.

Михайло Касьянов зараз

У 2019 Касьянов знову виступив з критикою політики Володимира Путіна, прокоментувавши в інтерв'ю. На думку Михайла Михайловича, створена в країні система розподілу бюджетних коштів неефективна і призводить до стагнації в економіці. За словами Касьянова, президент не має чіткої програми, націленої на виправлення ситуації в цілому, а система національних проектів необхідна тільки для освоєння коштів із держскарбниці.

У зв'язку з Касьянов знову звернув увагу громадськості на те, що влада продовжує ігнорувати проблему безпеки населення в цивільних умовах.

До подій, пов'язаних з аномальним підвищенням рівня води в річках краю, виявилися не готові всі служби. Людям довелося виживати шляхом самоорганізації. Влада змогла тільки відповісти на трагедію проведенням ряду прокурорських перевірок і порушенням адміністративних справ проти мерії постраждалих міст.